Мобілізація в Україні потребує нового розподілу відповідальності між державними органами. Організацією цього процесу мають займатися уряд і цивільні структури, тоді як військове командування повинно зосередитися на підготовці військовослужбовців та обороні. Про це заявив військовий експерт, генерал-лейтенант Ігор Романенко в ефірі 24 Каналу, повідомляє Новини.Live.
За словами Романенка, попри тривалі дискусії про реформу мобілізації, принципових змін у підходах досі не відбулося. Значну частину відповідальності за комплектування війська фактично поклали на командування Сухопутних військ.
«Мобілізація — це завдання держави, а не окремого виду Збройних сил. Відповідальність за організацію процесу насамперед повинні нести уряд і відповідні цивільні державні органи», — наголосив генерал.
Які функції пропонують розділити
Військове командування, на думку експерта, має займатися підготовкою особового складу та веденням оборони. Натомість контроль за дотриманням мобілізаційного законодавства і реагування на його порушення повинні здійснювати уповноважені правоохоронні органи.
Окремо Романенко розкритикував підхід до перевірки бронювань. Він вважає, що держава переважно працює з громадянами, які вже перебувають на військовому обліку, хоча проблема ухилення від мобілізації потребує ширшого аналізу та інших механізмів реагування.
Експерт також закликав переглянути відповідальність за порушення мобілізаційного законодавства. На його думку, чинні правила не створюють достатньої мотивації для виконання військового обов’язку.
«Зараз законодавство таке, що краще піти в тюрму, ніж у Збройні сили. І поки цього не змінити, зрушень у мобілізації не буде», — заявив Романенко.
Генерал застеріг, що подальше зволікання з реформою може ускладнити становище України. Він припустив, що росія здатна провести часткову мобілізацію і залучити додаткові сили до наступальних дій. У такому разі Україні доведеться реагувати на збільшення чисельності російського війська, а не готуватися до цього заздалегідь.
На цьому тлі питання комплектування армії залишається пов’язаним із ситуацією на фронті. Раніше повідомлялося, що Іллієнко оцінював ситуацію на фронті як кращу, ніж рік тому, однак потреба в особовому складі та чіткій роботі державних інституцій зберігається.
Суди та бронювання
Окремі проблеми виникають і під час переоформлення бронювань. У Харкові суд відмовився скасувати мобілізацію інженера, якого призвали після анулювання попередньої броні.
Роботодавець скасував бронювання 27 лютого, а вже 2 березня чоловіка мобілізували. Оформити нову бронь підприємство не встигло. Суд зазначив, що заявка на бронювання, яка ще перебуває на розгляді, не захищає військовозобов’язаного від призову.
Водночас у застосунку «Резерв+» із 10 вересня стало доступним оформлення відстрочок для вчителів та інших педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Скористатися послугою можуть ті, хто відповідає вимогам законодавства, а подати заявку можна онлайн без особистого звернення до ТЦК.
Військовозобов’язані з чинним бронюванням також можуть отримувати повістки від ТЦК. Їх можуть викликати для уточнення місця проживання, сімейного стану, освіти та інших облікових даних.
Подана заявка на бронювання не врятувала від призову: що вирішив суд
Україну накриє холодний фронт: де чекати снігу та штормового вітру 6 листопада