Ракета Artemis II створила в іоносфері «дірку» на 5000 км — GPS помилявся на метри

Запуск місячної місії Artemis II ракетою SLS 1 квітня 2026 року спричинив масштабні збурення в іоносфері. Вони могли тимчасово додати до похибки GPS кілька метрів, повідомляє Новини.Live із посиланням на Space.com.

Цей старт став першим за понад 50 років випадком, коли США відправили астронавтів до Місяця. Наслідки запуску дослідники з Національного університету Ченг Кунг на Тайвані вивчили за даними наземних GPS-приймачів, які використовують для моніторингу руху тектонічних плит.

Два збурення над Америкою

Науковці відтворили зміни концентрації вільних електронів в іоносфері — шарі атмосфери, що починається приблизно на висоті 50 км. Результати дослідження підготували для публікації в журналі Geophysical Research Letters, однак наразі робота є препринтом.

Дослідники зафіксували два окремі збурення, які простягнулися над Америкою зі сходу на захід приблизно на 5000 км. Перше залишив центральний ступінь SLS заввишки 65 м. Друге виникло після двох увімкнень двигунів верхнього ступеня на висоті близько 185 км — більш ніж через годину після старту. Ці маневри вивели корабель Orion на траєкторію до Місяця, а друге збурення виявилося помітнішим.

За оцінкою авторів, ефект від Artemis II був значнішим, ніж після попередніх ракетних запусків, і до десяти разів сильнішим за збурення, які спричинили тестові польоти Starship. Водночас тяга Starship на старті приблизно вдвічі більша, ніж у SLS.

Як це може вплинути на GPS

Супутники GPS перебувають на висоті близько 20 200 км, а їхні сигнали проходять крізь іоносферу. Зміни концентрації електронів впливають на швидкість поширення сигналу, через що приймач може неправильно оцінити відстань до супутника. Наземні станції під час запуску зафіксували зміни, еквівалентні похибці в кілька метрів.

Такі збурення зазвичай тривають значно менше, ніж іоносферні порушення під час потужних сонячних бур, які можуть зберігатися днями. Співавтор дослідження Чарльз Лінь зазначив, що помилки на рівні кількох метрів потенційно здатні вплинути на роботу безпілотного автомобіля — наприклад, змусити його змінити смугу. Подібні наслідки можливі й для позиціонування дронів.

Нові дані доповнюють історію місячних місій: раніше дослідники також вивчали фото родини, яке астронавт «Аполлона-16» залишив на Місяці понад 50 років тому.