Дата публікації Кораблі посеред пустелі: як висихання Аральського моря знищило Муйнак
Опубліковано 23.10.26 17:03
Переглядів статті Кораблі посеред пустелі: як висихання Аральського моря знищило Муйнак 3

Кораблі посеред пустелі: як висихання Аральського моря знищило Муйнак

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Кораблі посеред пустелі: як висихання Аральського моря знищило Муйнак

Муйнак в Узбекистані став одним із найвідоміших символів екологічної катастрофи, спричиненої діяльністю людини. На місці колишнього порту Аральського моря сьогодні лежать іржаві рибальські судна, а навколо простягається пустеля Аралкум. Про історію міста та зникнення водойми розповідає Uzbekistan Travel.

Ще кілька десятиліть тому Муйнак був портовим містом із рибними підприємствами, пляжами та активним судноплавством. Аральське море тоді вважалося четвертим за площею солоним озером у світі - саме через його розміри водойму називали морем.

Як Аральське море перетворилося на пустелю

Катастрофа почалася у 1960-х роках, коли радянська влада масштабно спрямувала воду з річок Амудар'я та Сирдар'я на зрошення сільськогосподарських угідь, передусім бавовняних. Обидві річки живили Аральське море, однак через відведення води її надходило дедалі менше.

Водойма швидко міліла, а рибний промисел занепадав. Після відступу води на колишньому дні залишилися сіль, донні відкладення та залишки агрохімікатів. Вітер розносив цей пил у навколишні населені пункти й поля, що погіршувало стан довкілля та створювало ризики для здоров'я людей.

Частина суден залишилася біля колишнього порту Муйнака. Тепер це так зване кладовище кораблів - музей просто неба, який приваблює туристів і фотографів. У регіоні також проводять фестиваль електронної музики Stihia, присвячений, зокрема, екологічним проблемам Приаралля.

Чи залишилося Аральське море

Аральське море не зникло повністю, але розпалося на окремі частини. За спостереженнями NASA, у 2014 році східна частина Південного Аралу повністю пересохла, хоча згодом вода частково поверталася. На півночі, у Казахстані, ситуацію дещо стабілізувала дамба Кок-Арал, будівництво якої завершили у 2005 році. Вона допомогла зберегти воду в Північному Аралі та частково відновити рибальство.

До Муйнака море так і не повернулося. Покинуті кораблі посеред пустелі залишаються нагадуванням про наслідки масштабного втручання людини у водну систему регіону.