Після року ухилення українець оформив бронь: яке рішення ухвалив суд

Оформлена відстрочка через бронювання не стала достатньою підставою для звільнення чоловіка від кримінальної відповідальності за ухилення від призову. Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які передали його на поруки трудовому колективу, і призначив новий розгляд справи. Про це повідомляють Новини.LIVE із посиланням на «Судово-юридичну газету».

Чоловік отримав повістку в грудні 2023 року, але не з’явився на військово-лікарську комісію. У квітні 2024 року обвинувальний акт уже передали до суду, а ВЛК він пройшов лише в листопаді. У лютому 2025 року військовозобов’язаний оформив відстрочку завдяки бронюванню.

Через два місяці суд звільнив його від кримінальної відповідальності та передав на поруки колегам. У грудні 2025 року апеляційний суд залишив це рішення чинним. Прокурор оскаржила його, наголосивши, що поведінка чоловіка після висунення обвинувачення не підтверджує щирого каяття.

Що врахував Верховний Суд

Касаційний суд зазначив, що для застосування статті 47 Кримінального кодексу України недостатньо самого визнання провини та клопотання трудового колективу. Суд має встановити реальне каяття, яке підтверджується поведінкою людини до, під час і після вчинення правопорушення.

На думку Верховного Суду, нижчі інстанції не пояснили, чому тривале невиконання обов’язку з’явитися на призовні заходи, а також оформлення бронювання вже після початку кримінального провадження свідчать про каяття та готовність дотримуватися закону. Також суди не обґрунтували, як саме трудовий колектив зможе забезпечити виховний вплив на обвинуваченого.

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував попередні рішення та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Водночас касаційний суд не встановлював остаточної вини чоловіка. Його постанова стосується лише обґрунтованості звільнення від кримінальної відповідальності: бронювання, визнання провини й підтримка колег самі по собі не замінюють доказів умов, передбачених статтею 47 КК України.