Сибіга заявив про потепління у відносинах України та Південної Кореї: Сеул не згортатиме допомогу

Україна та Південна Корея домовилися залишити позаду дипломатичний конфлікт, що виник після розголошення даних про північнокорейських військовополонених. Про відновлення довіри заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після зустрічі з південнокорейським колегою Чо Хьоном. Про це повідомляє Новини.Live із посиланням на Reuters.

Переговори відбулися 10 листопада на полях міністерської зустрічі країн «Групи семи». За словами Сибіги, сторони відверто обговорили нещодавні непорозуміння та готові перейти до практичних кроків для відновлення повноцінної співпраці.

«Ми заслуговуємо на надзвичайно динамічні двосторонні відносини високого рівня з Південною Кореєю», — заявив глава українського МЗС. Він також наголосив, що Київ цінує минулу й майбутню підтримку Сеула у захисті українського суверенітету.

Про що домовилися дипломати

Після зустрічі Сибіга повідомив, що сторони ґрунтовно обговорили шляхи завершення війни. Він окремо відзначив думки Чо Хьона, засновані на історичному досвіді Республіки Корея, та підтвердив готовність України розвивати з Сеулом «динамічне та прагматичне партнерство».

За словами українського міністра, таке партнерство має ґрунтуватися на взаємних інтересах і спільному розумінні безпекових загроз, пов’язаних із залученням КНДР до російської агресії. Раніше Сибіга також публічно говорив про дипломатичні підходи України до припинення вогню — зокрема, у матеріалі про те, що Україна готова підтримати тишу у відповідь на припинення вогню.

У Міністерстві закордонних справ Південної Кореї заявили, що Чо Хьон висловив сподівання на спокійне врегулювання всіх суперечок. Сеул при цьому не планує згортати програми допомоги Україні: країна й надалі шукатиме можливості для передання гуманітарних вантажів і сприятиме відбудові українських міст.

Через що виник конфлікт

Дипломатична напруга загострилася після того, як Володимир Зеленський у вересні розповів в ООН про двох військовослужбовців КНДР, переданих Південній Кореї. Лідер корейської опозиції Лі Дже Мьон звинуватив українського президента в порушенні домовленостей і заявив, що публічне розголошення цієї інформації могло поставити під загрозу безпеку Південної Кореї.

На тлі скандалу Сеул відкликав із Києва вісьмох дипломатів. Причиною напруження стала передача корейській стороні полонених північнокорейських військових та подальше оприлюднення даних про них.

За спільними оцінками Києва та Сеула, від початку 2024 року Пхеньян направив росії від 14 до 15 тисяч військовослужбовців. Більшість цього контингенту перебуває в Курській області, де північнокорейські військові допомагають російській армії стримувати наступ українських сил.