Чому українська ППО не може збивати 100% цілей: пояснення експерта

Українська протиповітряна оборона здатна перехоплювати нові малогабаритні крилаті ракети «Герань-5К», однак розраховувати на щоденне знищення всіх повітряних цілей не можна. Про це в ефірі Новини.Live заявив президент Української авіаційної асоціації пілотів та власників літаків Геннадій Хазан.

За словами експерта, «Герань-5К» із термобаричною бойовою частиною не є зброєю, яку неможливо знищити. Повітряні сили ЗСУ вже застосовують наявні засоби для перехоплення таких цілей і, як вважає Хазан, продовжать робити це надалі.

«Щодо збиття, нічого надскладного від інших модифікацій не з’явилося. Тими наявними засобами, які є в нас на сьогоднішній день у Повітряних силах України, збивали, збиваємо і, я вважаю, будемо збивати у майбутньому», — сказав авіатор.

Чому 100% збиття недосяжні

Хазан наголосив, що для підвищення результативності Україні потрібні нові комплекси протиповітряної оборони. На його думку, це дало б змогу наблизити показник знищення ворожих ракет до оптимального рівня — 92–96%.

Водночас стовідсоткове знищення всіх цілей щодня є нереалістичним. Експерт зазначив, що такий результат теоретично може трапитися окремого дня, але постійно підтримувати його неможливо.

На статистику впливають погодні умови. Із настанням сезону негоди бойова авіація має об’єктивні обмеження для роботи, через що частка збитих повітряних об’єктів може знижуватися. В офіційних звітах, які регулярно оприлюднює Юрій Ігнат, зазвичай ідеться про знищення понад 80% цілей.

Окрім метеорологічних факторів, існують і суб’єктивні перешкоди, що впливають на роботу ППО. Хазан заявив, що має інформацію про такі проблеми, однак наразі не уповноважений розкривати їхні деталі.

Раніше експерт повідомляв, що «Герань-5К» може розганятися до 1000 км/год, але ця швидкість не є сталою. Українські Повітряні сили, за його оцінкою, мають штатні засоби, здатні ефективно протидіяти таким цілям. На тлі регулярних атак РФ стежити за повітряною обстановкою можна, зокрема, через оперативні повідомлення про повітряні загрози та карту руху цілей у застосунку «Повітряна тривога».

Водночас президент Володимир Зеленський розраховував 11 листопада отримати для української ППО новий радар данського виробництва. Загалом Україна працює над посиленням повітряного щита із десятьма державами-партнерами, серед яких ключову роль відіграють Данія, Норвегія та Німеччина.