Кінець світу 13 листопада 2026 року: які країни можуть вижити

П’ятницю, 13 листопада 2026 року, понад 60 років тому назвали можливою датою «кінця світу». Йшлося не про пророцтво, а про математичну модель, яка мала показати наслідки стрімкого зростання населення Землі. Про це повідомляє Новини.Live.

Звідки взялася дата 13 листопада 2026 року

4 листопада 1960 року журнал Science опублікував дослідження фізика Хайнца фон Ферстера та його колег Патрісії Мори й Лоуренса Аміота. Вчені проаналізували демографічні дані від початку нашої ери до 1958 року й дійшли висновку, що чисельність людства тривалий час зростала дедалі швидше.

За їхньою математичною моделлю, якщо темпи приросту залишалися б незмінними, 13 листопада 2026 року населення планети теоретично наблизилося б до нескінченності. Автори назвали це «судним днем» — моментом, коли перенаселення зробило б нормальне існування людей неможливим.

Фон Ферстер припускав, що за такого сценарію людство зіткнулося б із катастрофічною нестачею простору. Однак прогноз ґрунтувався на екстраполяції тодішніх тенденцій, а не на передбаченні конкретної події.

Подальші демографічні зміни спростували цей сценарій: у багатьох країнах темпи приросту населення сповільнилися, а частина держав зіткнулася зі зниженням народжуваності. Тож дата з дослідження не є науково обґрунтованим прогнозом загибелі людства.

Які країни можуть бути стійкішими до глобальних катастроф

Інше дослідження, опубліковане 23 серпня 2026 року в журналі Global Challenges, стосувалося не конкретної дати, а потенційної здатності країн пережити масштабні катастрофи. Команда під керівництвом Флоріана Ульріха Єна розглянула сценарії ядерної війни, пандемій, потужних вивержень вулканів, падіння астероїдів та інших катаклізмів.

Найстійкішою до сукупності таких загроз дослідники назвали Австралію. Серед її переваг — віддаленість від основних потенційних зон ядерних конфліктів, розвинена енергетика, значні сільськогосподарські площі та власне виробництво продовольства.

До країн із відносно високими шансами на виживання також віднесли Нову Зеландію, Аргентину та Бразилію. Для Нової Зеландії перевагами є географічна ізоляція й виробництво харчів, Аргентина має значні продовольчі ресурси та розташована в Південній півкулі, а Бразилія — великі території, потужне сільське господарство й багаті природні ресурси.

Водночас у кожної з цих держав є вразливі місця. Аргентині та Бразилії можуть завадити соціальна нерівність і політична нестабільність, тоді як Нова Зеландія ризикує постраждати від вулканічних вивержень і цунамі. Навіть Австралія залежить від міжнародної торгівлі та імпорту критично важливих товарів.

Додатковим фактором стійкості для будь-якої країни залишаються продовольство й стан сільського господарства. Зокрема, раніше повідомлялося, чи переживуть озимі несприятливі погодні умови на Одещині.