Посеред Філіппінського моря, приблизно за 358 км від Токіо, розташований японський острів Аоґасіма. Люди живуть тут усередині вулканічного кільця, вирощують культури, ловлять рибу й готують їжу на природній парі. Про незвичайне поселення розповідає Новини.Live із посиланням на Smithsonian Magazine та офіційний туристичний портал Токіо.
Острів усередині вулкана
Аоґасіма адміністративно належить до Токіо, хоча від японської столиці його відділяє значна відстань і відкрите море. З висоти острів нагадує зелену чашу: у межах зовнішнього вулканічного кільця височіє ще один конус — Маруяма. Будинки переважно розташовані на схилах зовнішнього кільця.
Вулкан вважають діючим. Після потужного виверження 1785 року Аоґасіма майже на 50 років спорожніла, однак згодом люди повернулися й відновили життя на острові.
Нині тут мешкає близько 160 людей. На острові є магазин, пошта, школа та кілька невеликих барів. У них місцеві жителі зустрічаються, спілкуються й співають караоке. Основні заняття — рибальство та сільське господарство.
Як мешканці дістаються до материка
Прямого сполучення з Токіо немає. Спочатку потрібно потрапити на сусідній острів Хатідзьодзіма: переліт вертольотом займає близько 20 хвилин, а поїздка поромом — приблизно три години. Звідти до столиці можна дістатися літаком або морем.
Погодні умови часто впливають на транспорт. Через сильні хвилі поромне сполучення можуть скасовувати. У місцевому порту невеликі човни після прибуття підіймають краном на сушу, адже залишати їх біля причалу небезпечно.
Їжа на парі та напій із батату
З-під землі на Аоґасімі виходить гаряча пара, яку називають «хінгя». Її використовують у спеціальних парових пристроях для приготування яєць і батату. Природне тепло також застосовують для сауни та добування солі з морської води.
Окреме місце в місцевій культурі посідає алкогольний напій аочу з батату. Раніше його готували в родинах за власними рецептами, передаючи секрети виробництва з покоління в покоління. Тепер жителі спільно збирають урожай для традиційної винокурні.
Історія Аоґасіми — ще один приклад того, як люди облаштовують побут у віддалених поселеннях. Про інше незвичайне українське село, що опинилося на межі зникнення, можна прочитати в матеріалі «Прихисток від бід чи забуте Богом? Село в Україні на межі зникнення».
Меланія Трамп: дороги до окупованих Олешок розмінували — готують гуманітарну місію
Кінець світу 13 листопада 2026 року: які країни можуть вижити