Втеча після навчання за кордоном: яке покарання чекає на бійців ЗСУ

Військовослужбовців ЗСУ, які не повертаються до частини після закордонних навчань, спочатку оголошують у внутрішній розшук. Якщо слідство встановить, що боєць навмисно вирішив назавжди ухилитися від служби, йому може загрожувати кримінальна відповідальність за дезертирство, а в окремих випадках Україна може ініціювати міжнародний розшук.

Про порядок дій командування та можливі наслідки повідомив Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, пише Новини.Live.

Що відбувається після завершення навчання

Рішення про направлення військового на курси за кордон ухвалює Головнокомандувач ЗСУ. Після завершення навчання військовослужбовець має повернутися до своєї військової частини у визначений строк.

Якщо цього не відбувається, командування не кваліфікує ситуацію як дезертирство автоматично. Спочатку проводять перевірку та організовують внутрішній розшук: з'ясовують, чому військовий не прибув і чи мав він поважні причини для затримки або не виходу на зв'язок. На час перевірки виплати та інші види забезпечення можуть бути припинені.

Водночас правова кваліфікація залежить не лише від самого факту перебування за кордоном, а й від доведеного умислу. Детальніше про відмінності між самовільним залишенням частини та іншими військовими правопорушеннями можна прочитати в матеріалі про відповідальність військових за СЗЧ.

СЗЧ і дезертирство: у чому різниця

Якщо військовий без поважних причин не повернувся з відрядження або навчання, його дії можуть розглядати як самовільне залишення військової частини за статтею 407 Кримінального кодексу України. В умовах воєнного стану покарання за це порушення становить від п'яти до десяти років позбавлення волі.

Дезертирство, передбачене статтею 408 ККУ, передбачає іншу обов'язкову ознаку — намір назавжди ухилитися від військової служби. Тому саме життя військового в іншій країні ще не є достатнім доказом дезертирства: правоохоронці мають довести, що він свідомо не планував повертатися до служби.

Коли можуть залучити Інтерпол

Якщо внутрішній розшук не дає результату, МВС та Державне бюро розслідувань можуть використати міжнародні канали розшуку. Зокрема, українська сторона має право звернутися до Інтерполу.

Водночас Інтерпол не визнає людину винною і не видає міжнародних ордерів на арешт. У разі схвалення запиту в системі може з'явитися Red Notice — червоне повідомлення з проханням встановити місцеперебування людини та тимчасово її затримати. Рішення про затримання ухвалюють правоохоронці країни, де її виявили, відповідно до місцевого законодавства.

Міжнародний розшук також не означає автоматичного повернення військового в Україну. Після затримання українська сторона має направити офіційний запит про видачу, а іноземні органи проводять екстрадиційну перевірку. Людина може перебувати під тимчасовим арештом і оскаржувати екстрадицію в судах відповідної держави.

Окремо зазначається, що для заброньованих чоловіків виїзд за кордон гарантовано дозволяють лише у службове відрядження. Поїздки на відпочинок або лікування за цією підставою можуть не погодити на кордоні. Самого наказу про відрядження та відповідного запису в «Оберезі» недостатньо — прикордонники можуть вимагати повний пакет документів, що підтверджує офіційне працевлаштування людини.