Льодовиковий щит у Канадській Арктиці почав розростатися близько 2000 років тому — тобто Земля могла поступово рухатися до нового періоду похолодання. Але в XX столітті цей процес змінився стрімким таненням через промислові викиди парникових газів. Про це повідомляє Новини.Live із посиланням на Ars Technica та дослідження в журналі Science.
Науковці з Колумбійського університету досліджували льодовикову шапку Барнс на острові Баффінова Земля. Це останній уцілілий фрагмент Лаврентійського льодовикового щита, який колись покривав майже всю Канаду та частину сучасних Сполучених Штатів. Подекуди товщина криги в ньому перевищувала 3 кілометри.
Що розповів мох, який тисячі років пролежав під кригою
Після завершення останнього льодовикового періоду приблизно 11 700 років тому Лаврентійський щит поступово скорочувався. Дослідники встановили, що близько 3600 років тому льодовик Барнс зменшився майже до нинішніх розмірів, а приблизно 3000 років тому міг стати ще меншим.
Визначити подальшу історію льодовика допомогли рештки моху. Рослини росли на відкритій землі, а згодом їх накрила крига. Вони збереглися під льодовиком до наших днів, тож за їхнім віком науковці змогли встановити, коли саме почалося нове розростання крижаного покриву.
Приблизно 2000 років тому льодовик Барнс почав наступати. Цей процес тривав до орієнтовно 1960 року, коли баланс змінився: влітку криги стало танути більше, ніж накопичувалося взимку.
Як промислові викиди змінили природний цикл
Перелом припав на період після початку промислової революції. Масове спалювання вугілля, нафти й газу збільшило концентрацію вуглекислого газу в атмосфері та посилило парниковий ефект. У результаті потепління почало переважати природну тенденцію до поступового нарощування льоду.
Відтоді край льодовика Барнс відступив на 200–800 метрів. Керівник дослідження Ніколас Янг наголошує: навіть без сучасного глобального потепління повноцінне зледеніння розвивалося б дуже повільно. Щоб великий льодовиковий щит знову вкрив значну частину Північної Америки, могли б знадобитися близько 30 тисяч років, тому безпосередньої загрози для сучасної цивілізації не було.
Водночас дослідження демонструє масштаб людського впливу: діяльність людей перервала один із довготривалих природних кліматичних циклів. Льодовик Барнс продовжує танути й, за прогнозами науковців, може повністю зникнути протягом наступних кількох століть.
США таємно вдарили по іранському острову Кешм — WSJ
У Кремлі заявили, що нових гуманітарних місій за прикладом Олешок не планують