Хто контролює інтернет океанами: кому належать підводні кабелі

Глобальний інтернет значною мірою працює завдяки оптоволоконним кабелям на дні океанів. На початку 2026 року їхня сумарна довжина перевищувала 930 тисяч миль — приблизно 1,5 мільйона кілометрів. Деталі про власників і масштаби цієї мережі наводить Новини.Live із посиланням на SlashGear.

Хто володіє підводними кабелями

Більшість таких ліній належить приватному бізнесу. Серед власників — телекомунікаційні оператори, спеціалізовані кабельні компанії та технологічні гіганти. Один кабель може перебувати у власності однієї фірми, а інший — належати кільком партнерам, які спільно оплачують будівництво й обслуговування.

Раніше основними інвесторами були телекомунікаційні компанії: вони прокладали кабелі, щоб з'єднувати власні мережі між континентами й забезпечувати міжнародні дзвінки та передавання даних. Тепер до цього бізнесу активно долучилися Amazon, Google і Meta. Їх цікавлять стабільні канали для роботи онлайн-платформ і хмарних сервісів.

Через ці ж системи проходить значна частина трафіку домашнього та мобільного інтернету. Тому пошкодження окремої лінії може позначитися на якості зв'язку одразу в кількох країнах.

Скільки таких систем існує

За даними карти підводних кабелів TeleGeography, у 2026 році у світі нараховували 709 кабельних систем. Із них 607 уже працювали, а ще 102 перебували на етапі планування.

Маршрути мають різну конфігурацію. Одні кабелі напряму з'єднують дві точки, інші розгалужуються та виходять на берег у кількох країнах. Найкоротші лінії мають довжину близько 80 миль, тоді як найдовша простягається приблизно на 28 тисяч миль: вона огинає майже всю Африку та сполучає регіони Азії й Європи.

Особливо важливими для міжнародного обміну даними є маршрути під Червоним морем. Їхня робота впливає на зв'язок між Європою, Азією та іншими частинами світу. На відміну від супутників, про які часто говорять у контексті глобального інтернету, підводні кабелі залишаються його основною фізичною інфраструктурою.

Підводні магістралі є частиною великої оптоволоконної мережі, принцип роботи якої пояснювали в матеріалі про те, як насправді працює оптоволоконний інтернет.