Зоря-пророцтво: білий карлик показав майбутнє Сонячної системи

Астрономи виявили білого карлика з незвичайною системою планетних уламків: навколо зорі розташовані два окремі кільця з пилу й газу, які могли утворитися після руйнування скелястих тіл. Про відкриття повідомляє Новини.Live із посиланням на Reuters.

Об’єкт отримав назву J1328−1450. Він розташований у Чумацькому Шляху, у сузір’ї Діви, приблизно за 1600 світлових років від Землі. Спостереження провели за допомогою телескопа Very Large Telescope Європейської південної обсерваторії в Чилі.

Чим незвичайна система J1328−1450

Навколо білого карлика виявили диск із планетних уламків, що складається не з одного, а з двох окремих кілець. Раніше астрономи знаходили 21 білого карлика, оточеного подібними уламками, але в кожному з цих випадків спостерігали лише один диск.

Дослідники припускають, що два кільця могли сформуватися за участю двох скелястих тіл, які пережили перетворення зорі. Астроном Феліпе Лагос-Вільчес із Технічного університету імені Федеріко Санта-Марії в Чилі зазначив, що спостереження підтверджує можливість виживання скелястих планетних тіл під час перетворення зорі на білого карлика.

Маса J1328−1450 становить близько 47% маси Сонця, а її діаметр майже дорівнює діаметру Землі.

Як могли виникнути кільця

За однією з версій, частина уламків є залишками більших планет, які зазнали руйнування. Коли зоря розширилася до стадії червоного гіганта, найближчі планети могли бути поглинуті, тоді як віддаленіші об’єкти пережили цей етап.

Згодом гравітаційна взаємодія перевела деякі скелясті тіла на витягнуті орбіти, що наближали їх до білого карлика. Об’єкти, які опинилися надто близько, були розірвані потужним тяжінням зорі, а їхня речовина утворила диск із пилу та газу. Водночас два більші тіла, ймовірно, збереглися всередині цього диска й могли сприяти формуванню двох концентричних кілець.

На різне походження кілець може вказувати їхній хімічний склад: у зовнішньому кільці значно менше магнію, ніж у внутрішньому. Це, за припущенням дослідників, може означати, що кільця утворилися з різних початкових тіл або з різних шарів одного скелястого об’єкта.

Що це може означати для Сонячної системи

Приблизно через 5 мільярдів років Сонце також має перетворитися спочатку на червоного гіганта, а згодом — на білого карлика. Цей процес матиме значні наслідки для планет Сонячної системи, передусім для тих, що розташовані найближче до зорі.

Система J1328−1450 дає астрономам змогу вивчати, як планетні тіла можуть змінюватися й частково виживати після завершення активного життя своєї зорі.