Робот уперше сам зібрав конструкцію в космосі: що це змінює

Робот уперше автономно зібрав частину конструкції безпосередньо на орбіті — без участі астронавтів. Технологію планують використовувати для спорудження в космосі великих телескопів, антен та інших конструкцій.

Про це повідомляє Новини.Live із посиланням на ScienceDaily та Каліфорнійський технологічний інститут (Caltech).

Що зібрали на орбіті

Робота-складальника розробили в Caltech у межах демонстраційного проєкту ASTRA. Його фінансує Агентство перспективних оборонних розробок США (DARPA) у рамках програми NOM4D, запущеної 2022 року.

Метою експерименту була антена-рефлектор діаметром 1,4 метра. Її каркас складається з трубок із композитного волокна та алюмінієвих з’єднань, а відбивну поверхню формує плівка Kapton. Повна конструкція має містити 11 однакових секцій: дві з них виготовили на Землі, а третю робот самостійно зібрав у космосі.

«Це перший випадок, коли конструкцію в космосі збудували автономно», — заявив керівник проєкту, професор аерокосмічної та цивільної інженерії Caltech Серджо Пеллегріно.

Як працює космічний складальник

Апарат запустили 30 березня 2026 року з бази Ванденберг у США на ракеті SpaceX у межах місії Transporter-16. На орбіту його доставив орбітальний буксир Vigoride 7 компанії Momentus.

Обладнання займало близько одного кубічного метра. На борту розмістили дві готові секції, маніпулятор і моторизовані дозатори з деталями для наступних елементів конструкції.

Робот бере стрижні та з’єднання з дозаторів і складає з них секцію на монтажній пластині. Після цього він закріплює перфоровану плівку, яка утворює дві відбивні сітки, натягнуті одна проти одної за допомогою пружин. Готову секцію виштовхують, після чого цикл повторюється.

Плівку розробили фахівці Caltech і Пенсильванського університету. Її можна натягувати слабше, ніж в’язану металеву сітку, завдяки чому конструкція виходить легшою.

Чому антену не завершили

Команда могла підтримувати зв’язок з апаратом лише сім-вісім разів на добу, приблизно по 15 хвилин. Під час роботи виникли технічні проблеми, які інженери відтворювали на Землі за допомогою запасного екземпляра робота, а потім передавали знайдені рішення на орбіту.

«Щоразу, коли ми підтверджуємо, що в космосі є проблема, ми приходимо в лабораторію і намагаємося відтворити її на Землі», — пояснив колишній системний інженер Caltech Чарльз Соммер.

Місія має завершитися в грудні, тому всю антену, найімовірніше, не встигнуть зібрати. Водночас команда вважає демонстрацію успішною: експеримент показав, що автономне складання конструкцій на орбіті можливе. Надалі технологію планують спростити та доопрацювати для масштабніших проєктів.

Роботизовані системи можуть стати особливо важливими для майбутніх космічних місій, де монтаж великих конструкцій астронавтами буде складним або небезпечним. Утім, підготовка до таких польотів триває і за участю людей — зокрема, раніше повідомлялося про місію «Артеміда-2» та майбутнє повернення астронавтів на Землю.