Харченко: Києву цієї зими буде складніше через брак людей і грошей

Цієї зими Київ може зіткнутися з новими труднощами в енергетичній сфері. Йдеться не лише про можливі атаки на критичну інфраструктуру, а й про дефіцит фахівців, обмежені фінансові ресурси та складність швидкого відновлення пошкоджених об’єктів. Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в інтерв’ю Radio NV розповів про захист енергооб’єктів, ризики відключень світла в столиці та ймовірні плани росії на найближчі місяці.

Експерт наголосив, що українська енергосистема продовжує працювати в умовах постійної загрози. Після попередніх атак енергетики та аварійні служби навчилися швидше реагувати на пошкодження, однак можливості системи не є безмежними. Кожна нова атака створює додаткове навантаження на обладнання, персонал і бюджети, необхідні для ремонту та модернізації.

Чому Києву може бути складніше взимку

За оцінкою Олександра Харченка, одним із головних викликів для столиці стане поєднання кількох факторів. Насамперед це обмежена кількість працівників, які можуть обслуговувати енергетичні об’єкти, проводити ремонти та цілодобово чергувати під час аварій. Через війну частина спеціалістів була мобілізована, виїхала з небезпечних регіонів або змінила місце роботи. Водночас потреба в досвідчених енергетиках, інженерах і ремонтних бригадах зростає.

Другим фактором є нестача коштів. Відновлення трансформаторів, підстанцій, ліній електропередачі та іншого обладнання потребує значних витрат. Йдеться не тільки про закупівлю техніки, а й про її доставку, монтаж, налаштування та подальше обслуговування. Якщо пошкодження відбуваються регулярно, фінансові ресурси доводиться спрямовувати не на планову модернізацію, а на термінове усунення наслідків атак.

Саме брак людей і грошей може стати для Києва не менш серйозною проблемою, ніж безпосередні руйнування енергооб’єктів. Навіть за наявності необхідного обладнання його потрібно встановити та підключити. У складних умовах це неможливо зробити миттєво, особливо коли одночасно пошкоджено кілька ділянок мережі.

Окреме значення матиме температура повітря. За помірної погоди енергосистема може працювати стабільніше, оскільки споживання електроенергії та тепла залишається відносно контрольованим. Проте під час сильних морозів навантаження на мережі різко зростає. У такій ситуації навіть локальні пошкодження можуть впливати на більшу кількість споживачів.

Відключення світла та захист енергетики

Харченко звернув увагу на те, що захист енергооб’єктів має бути комплексним. Фізичні укриття, інженерні конструкції, системи протиповітряної оборони, розосередження обладнання та створення резервних схем живлення мають працювати одночасно. Жоден окремий захід не може повністю гарантувати безперебійну роботу енергосистеми під час масованих атак.

Важливою частиною підготовки є також формування запасів обладнання. Енергетичні компанії мають заздалегідь готувати трансформатори, кабелі, генератори, засоби зв’язку та інші матеріали, які можуть знадобитися для оперативного ремонту. Чим швидше ремонтна бригада отримає доступ до необхідних ресурсів, тим менше часу споживачі залишатимуться без електроенергії.

Можливі відключення світла в Києві залежатимуть від масштабу пошкоджень, стану мереж і рівня споживання. Якщо виникне дефіцит потужності, оператори можуть застосовувати обмеження, щоб зберегти баланс енергосистеми. Такі заходи дозволяють уникнути неконтрольованого обвалу мережі, хоча для побутових споживачів вони означають тимчасову відсутність електрики.

Столиця має особливе значення для всієї країни, оскільки тут зосереджені великі обсяги споживання, важливі державні установи, підприємства, транспортна інфраструктура та системи життєзабезпечення. Тому відновлення електропостачання в Києві часто потребує складної координації між енергетиками, місцевою владою, військовими адміністраціями та аварійними службами.

Водночас експертні оцінки не означають, що місто обов’язково залишиться без електроенергії на тривалий час. Сценарій залежатиме від дій росії, ефективності роботи української протиповітряної оборони, готовності енергетичних компаній і погодних умов. Громадянам важливо розуміти, що короткочасні стабілізаційні обмеження та масштабна аварія є різними за наслідками ситуаціями.

Які плани може мати росія

За словами Харченка, росія, ймовірно, продовжуватиме тиснути на українську енергетику впродовж найближчих місяців. Метою таких атак може бути не лише знищення окремих об’єктів, а й створення максимально складних умов для населення та економіки. Ударів можуть зазнавати генерувальні потужності, системи передачі електроенергії, підстанції та об’єкти, які забезпечують стабільність мережі.

Російські атаки можуть бути спрямовані на те, щоб змусити Україну витрачати ресурси на постійне відновлення. У такому випадку енергетики працюють у режимі безперервного реагування, а кошти, які могли б бути використані для розвитку системи, витрачаються на аварійні ремонти. Додатковий тиск створює необхідність захищати одразу велику кількість об’єктів у різних регіонах.

Однак українська енергосистема вже має досвід роботи після масштабних пошкоджень. Енергетики використовують резервні схеми, імпорт електроенергії, мобільні джерела живлення та технічні рішення, які дають змогу швидше повертати споживачів до мережі. Важливу роль відіграє і міжнародна допомога, хоча потреба в обладнанні та фінансуванні залишається високою.

Зима для Києва може бути складнішою, але її перебіг залежатиме не від одного чинника. На ситуацію вплинуть інтенсивність російських атак, робота протиповітряної оборони, температура, споживання електроенергії, швидкість ремонтів і наявність персоналу. Саме тому підготовка має включати не лише технічні рішення, а й чітку організацію роботи міських служб та інформування населення.

Мешканцям столиці варто заздалегідь подбати про базову автономність: мати заряджені павербанки, ліхтарі, запас питної води, необхідні ліки та альтернативні засоби зв’язку. Для будинків і підприємств важливо перевірити роботу резервних джерел живлення та домовитися про порядок дій у разі тривалого відключення. Такі заходи не скасовують ризиків, але допомагають зменшити наслідки перебоїв.

Оцінка Олександра Харченка свідчить, що головний виклик для Києва полягає у здатності енергетичної системи витримувати повторні удари в умовах обмежених ресурсів. Від того, наскільки ефективно будуть захищені об’єкти, укомплектовані ремонтні бригади та забезпечені фінансові потреби галузі, залежатиме стабільність електропостачання столиці цієї зими.