Бутусов: грамотний рекрутинг приведе іноземців на штурм позицій РФ

Українська армія потребує системного підходу до планування війни, розвитку підрозділів і залучення мотивованих військовослужбовців. На цьому наголосив командир роти безпілотних літальних апаратів 23-го штурмового полку «Хартія», що входить до складу 2-го корпусу Національної гвардії України, Юрій Бутусов. В інтерв’ю він розповів про зміни у війську, проблеми рекрутингу іноземців, роль піхоти та необхідність якіснішого управління бойовими діями.

За словами військового, сучасна війна вимагає не ситуативних рішень, а довгострокового планування. Йдеться не лише про розподіл озброєння чи визначення напрямків ударів. Командування має одночасно враховувати підготовку особового складу, забезпечення технікою, роботу розвідки, застосування безпілотників і можливості підрозділів утримувати зайняті позиції. Без узгодженої системи навіть добре підготовлені військові частини можуть втрачати ефективність через нестачу ресурсів або помилки в управлінні.

Бутусов підкреслює, що планування бойових дій повинно бути максимально наближеним до реальних умов фронту. Рішення, які ухвалюються на рівні штабів, мають спиратися на дані командирів, що безпосередньо перебувають у зоні бойових дій. Саме вони бачать ситуацію на позиціях, розуміють потреби бійців і можуть оцінити, чи достатньо підрозділ забезпечений для виконання поставленого завдання.

Зміни в армії та нові підходи до управління

Окрему увагу командир приділив трансформаціям у війську після призначення Михайла Драпатого на посаду головнокомандувача. Українська армія поступово переходить до більш гнучкої моделі управління, у якій важливу роль мають відігравати ініціативність командирів, відповідальність на місцях і швидкість ухвалення рішень. Для фронту це особливо важливо, адже обстановка може змінюватися протягом кількох годин, а іноді й хвилин.

Серед ключових завдань військового керівництва — налагодження взаємодії між різними родами військ. Піхота, оператори дронів, артилерія, розвідка та підрозділи забезпечення мають діяти як єдиний механізм. Якщо хоча б одна ланка працює із запізненням або не отримує необхідної інформації, це безпосередньо впливає на безпеку військовослужбовців і результат операції.

Технологічна перевага не скасовує значення людей на передовій. Безпілотники допомагають виявляти цілі, коригувати вогонь і контролювати пересування противника, але остаточне утримання території забезпечує піхота. Саме піхотинці заходять на позиції, закріплюються там і протистоять атакам ворога. Тому будь-яка стратегія розвитку армії має передбачати не лише закупівлю дронів, а й належне фінансування, медичне забезпечення, підготовку та ротацію піхотних підрозділів.

Чому державна стратегія рекрутингу іноземців не працює

Однією з найбільш гострих тем стала участь іноземців у Силах оборони України. Юрій Бутусов вважає, що держава поки не створила ефективної системи залучення громадян інших країн до служби. Потенційно іноземні добровольці можуть посилити українські підрозділи, адже серед них є військові з бойовим досвідом, фахівці з різних напрямків і люди, які свідомо готові боротися проти російської агресії.

Однак самого заклику приєднатися до української армії недостатньо. Іноземному кандидату потрібні зрозумілі правила, прозора процедура оформлення, доступна комунікація, гарантії безпеки та чітке розуміння умов служби. Якщо людина стикається з бюрократією, невизначеністю або тривалим очікуванням, вона може відмовитися від свого рішення ще до прибуття в підрозділ.

На думку військового, грамотний рекрутинг здатен привести на штурм російських позицій значну кількість мотивованих іноземців. Для цього необхідно вибудувати професійну систему відбору, яка враховуватиме навички, стан здоров’я, рівень підготовки та знання мов. Водночас новобранці мають проходити адаптацію до українських умов ведення війни, вивчати особливості взаємодії з підрозділом і розуміти порядок виконання бойових завдань.

Рекрутинг іноземців має бути не рекламною кампанією, а повноцінною державною програмою. Її результативність визначатиметься не кількістю заявок, а числом підготовлених військових, які реально влилися в бойові частини та можуть ефективно виконувати завдання. Важливу роль також відіграє ставлення до іноземних добровольців після підписання контракту: вони повинні отримувати необхідне спорядження, командну підтримку та доступ до всіх передбачених соціальних гарантій.

Фінансування піхоти залишається критичною проблемою

Ще одним викликом Бутусов назвав фінансування піхотинців. На передовій військові щодня працюють в умовах високого ризику, але не завжди мають достатню кількість засобів зв’язку, захисту, транспорту та обладнання для виконання завдань. Ситуацію часто намагаються компенсувати волонтери або самі військовослужбовці, однак така модель не може бути основою функціонування армії.

Підрозділи повинні заздалегідь розуміти, які ресурси вони отримають, у які терміни та хто відповідатиме за їх постачання. Особливо це стосується штурмових частин, які потребують постійного поповнення особового складу, техніки, боєприпасів і засобів евакуації. Недостатнє забезпечення безпосередньо збільшує ризики для військових та знижує темп виконання бойових завдань.

Ефективність української армії залежить від поєднання кількох чинників: професійного командування, якісної підготовки, технологічного оснащення та справедливого ставлення до людей, які захищають державу. Якщо ці елементи працюватимуть разом, Україна зможе посилити оборону й створити умови для результативних наступальних операцій.

Позиція Юрія Бутусова зводиться до простого, але принципового висновку: перемогу визначають не окремі рішення чи гучні заяви, а спроможність усієї системи швидко реагувати на виклики фронту. Україні потрібні реалістичне планування, відповідальне управління, сильна піхота та сучасний рекрутинг. Саме за таких умов іноземні добровольці, українські військові й нові технології зможуть працювати як єдина сила проти російської агресії.