В Україні сформують 15 мобільних команд для ідентифікації тіл воїнів

В Україні планують сформувати 15 мобільних команд для ідентифікації тіл загиблих воїнів, яких повертають у межах репатріаційних заходів. Таке рішення має допомогти пришвидшити встановлення осіб захисників, адже нині процедура може тривати від кількох місяців до понад року. Для родин загиблих це означає тривале очікування, невизначеність і неможливість належно попрощатися з близькою людиною.

Про необхідність посилити роботу з ідентифікації повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, українські державні органи та представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими обговорюють проблему пошуку зниклих безвісти й повернення тіл загиблих. Одним із ключових напрямів є створення ефективної системи, яка працюватиме однаково в усіх регіонах України.

Чому ідентифікація тіл загиблих триває так довго

Процес встановлення особи загиблого складається з кількох етапів. Після повернення тіл в Україну їх необхідно прийняти, доставити до спеціалізованих установ, зберегти з дотриманням відповідних умов і провести комплекс судово-медичних досліджень. Далі отримані дані порівнюють з інформацією про військовослужбовців, які вважаються зниклими безвісти, а також із біологічними зразками родичів.

У багатьох випадках тіла повертають у стані, який істотно ускладнює візуальне впізнання. Через це фахівці змушені використовувати ДНК-аналіз, стоматологічні дані, антропологічні ознаки, результати медичних досліджень та інші методи. Якщо необхідної інформації недостатньо або зразки потребують додаткової перевірки, процедура може затягнутися.

Дмитро Лубінець звернув увагу на те, що в Україні досі немає повністю уніфікованого підходу до проведення ідентифікації. У різних областях можуть відрізнятися організація роботи, порядок взаємодії між установами та терміни проведення експертиз. Окремими проблемами залишаються кадровий дефіцит, рівень оплати праці спеціалістів, отримання тіл після репатріації та їхнє належне зберігання.

Відсутність єдиного алгоритму збільшує навантаження на судово-медичні експертні установи. Одні регіони можуть отримувати значну кількість тіл одночасно, тоді як інші мають обмежені можливості для проведення досліджень. Саме тому держава шукає рішення, яке дасть змогу рівномірніше розподіляти роботу та швидше надавати родинам офіційні результати.

Як працюватимуть мобільні команди з ідентифікації

Заплановане створення 15 мобільних команд має посилити спроможність української системи ідентифікації. Такі групи зможуть оперативно прибувати до установ і регіонів, де виникає найбільша потреба у фахівцях. Їхня робота буде спрямована на проведення необхідних процедур, опрацювання матеріалів та координацію між різними службами.

Мобільний формат дає змогу не чекати, поки окрема установа самостійно впорається з великим обсягом роботи. Команди можуть допомагати організовувати приймання тіл, проводити первинні заходи, забезпечувати відбір матеріалів для ДНК-досліджень і передавати результати відповідальним органам. Водночас остаточні висновки мають ухвалюватися відповідно до вимог судово-медичної експертизи та чинного законодавства.

Очікується, що новий підхід дозволить скоротити строки ідентифікації та зробити взаємодію між державними структурами більш зрозумілою. Для родичів це також може означати покращення комунікації й швидше отримання інформації про перебіг досліджень. Важливо, щоб кожен етап був документально зафіксований, а дані про загиблих захищалися від помилок і витоку.

Які рішення мають упорядкувати роботу експертних установ

Питання ідентифікації тіл загиблих обговорювали на засіданні Ради Координаційного штабу. За підсумками розгляду запропоновано провести окреме засідання на базі Офісу Президента України та винести проблему на рівень найвищих державних органів. Також ішлося про необхідність термінового засідання Ради національної безпеки і оборони.

Серед важливих рішень називають створення головної комісії, яка контролюватиме діяльність судово-медичних експертиз у всіх регіонах. Такий орган має стежити за дотриманням єдиних підходів, координувати роботу установ і реагувати на ситуації, коли процес ідентифікації затримується.

Окремо обговорюється підпорядкування всіх установ судово-медичної експертизи Міністерству охорони здоров’я. Ідея полягає в тому, щоб відповідальність за організацію роботи була зосереджена в одному державному органі. Це може спростити управління, допомогти ефективніше розподіляти ресурси та визначити єдину відповідальну посадову особу.

Основний фокус роботи експертних установ пропонують спрямувати на ідентифікацію загиблих захисників України. Відповідні підрозділи мають отримати достатню кількість працівників, обладнання та фінансування. Без цього навіть створення додаткових мобільних команд не зможе повністю розв’язати проблему тривалих експертиз.

Потреба в таких змінах залишається високою через регулярне повернення тіл у межах репатріаційних заходів. В Україну вже передавали сотні тіл загиблих, серед яких, за повідомленнями, є військовослужбовці. Кожне з них потребує окремого дослідження та підтвердження особи. Після завершення експертиз родини мають отримати офіційну інформацію, а загиблі воїни — належне поховання та вшанування.

Створення 15 мобільних команд є одним із кроків для подолання організаційних і кадрових труднощів. Водночас повноцінне вирішення проблеми потребує комплексної реформи: єдиних правил для всіх областей, належного фінансування, сучасного обладнання, підготовки спеціалістів і постійного контролю за дотриманням процедур. Для України це не лише питання державного управління, а й важливий обов’язок перед родинами, які чекають на підтвердження долі своїх близьких.