Президент України Володимир Зеленський знову порушив питання посилення протиракетного потенціалу країни та оголосив про роботу над створенням спільної європейської антибалістичної платформи. За словами голови держави, це непросте, але здійсненне завдання, для якого вже ведуться переговори з кількома партнерами та готуються відповідні домовленості. Повідомлення прозвучало в ефірі телемарафону 19 квітня, а деталі були оприлюднені низкою українських ЗМІ.
Зеленський: Україна вже працює над антибалістичною системою — що відомо
У центрі заяви — ідея побудови антибалістичної європейської системи, яка дозволить зменшити залежність від окремих зовнішніх постачальників зброї та систем ППО. Зеленський підкреслив, що перші домовленості стосуються постачання ракет для комплексів Patriot, які він охарактеризував як «серйозний пакет». Однак наголосив, що повний ефект буде помітний лише після налагодження виробництва та початку масових поставок.
Президент уточнив, що вже видані певні ліцензії на постачання, але це поки не вирішує гострий дефіцит боєприпасів і засобів у короткостроковій перспективі. Тому одним із пріоритетів є запуск власних виробничих ліній та налагодження співпраці зі стратегічними партнерами, щоб упродовж року закласти основу для більш самостійної системи оборони.
Десятирічні договори та міжнародні партнери
Окремо Зеленський розповів про укладені довгострокові домовленості — йдеться про десятирічні договори з низкою держав. Серед названих партнерів — Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати та Катар. Також він навів дані про запити з приблизно одинадцяти країн регіону Близького Сходу та Перської затоки, а також можливі зацікавлення з боку країн Кавказу.
За словами президента, комплексна угода в рамках так званого Drone Deal включатиме щонайменше десять різних контрактів, які передбачають експорт українських озброєнь, технічну співпрацю і спільні інвестиції. Планується також розгортання виробничих ліній як в Україні, так і в партнерських державах, спільна розробка нових технологій та інвестиції у модернізацію виробництва.
Другий важливий напрям — європейська кооперація. Зеленський назвав початок роботи з Німеччиною, Італією, Норвегією, Швецією та Нідерландами. Він також відзначив міцні відносини з Великою Британією та Францією і висловив переконання, що ці країни також долучаться до спільних ініціатив щодо протиракетного захисту.
Крім технічних аспектів, частина домовленостей передбачає й фінансову складову: визначений річний обсяг фінансування проєктів і застовплена тривалість підтримки на окремі періоди, що дозволить планувати масштабні інвестиції й гарантувати стабільність програм співпраці.
Зеленський також повідомив про недавню телефонну розмову з прем’єр-міністром Фінляндії Олександером Стуббом, у якій сторони обговорили ситуацію на фронті та координацію дипломатичних зусиль із США. Президент не оминув питання санкційного тиску на Росію, зазначивши, що подальше пом’якшення санкцій не відповідає реаліям війни і може дати агресору хибне відчуття безкарності.
Ініціатива щодо створення європейської антибалістичної системи має кілька ключових наслідків: посилення колективної безпеки в регіоні, зменшення логістичних та виробничих ризиків для України, а також розвиток українського оборонно-промислового комплексу через міжнародні партнери та спільні інвестиції. Водночас реалізація проекту вимагає значних фінансових, технічних і політичних зусиль, координації між країнами та часу на розгортання виробництва.
Нині залишається слідкувати за конкретними кроками уряду та партнерами: які саме виробничі лінії будуть запущені, у яких регіонах розміщуватиметься співвиробництво, та коли на практиці можна очікувати помітного зниження залежності від зовнішніх постачань. Офіційні деталі, меморандуми про наміри та підписані контракти матимуть вирішальне значення для того, щоб обіцянки перетворилися на реальні зміни у системі оборони України та європейській безпеці загалом.
На виборах у Болгарії лідирує партія проросійського експрезидента — що відомо