У 2026 році в Україні знову заговорили про масштабне підвищення оплати праці у сфері освіти та науки. Уряд та відповідні відомства опрацьовують комплекс заходів, які можуть призвести до того, що зарплати окремих категорій працівників зростуть фактично на 50%. Мета ініціативи — підвищити престиж професій, утримати кваліфіковані кадри та стимулювати інновації всупереч обмеженим бюджетним можливостям.
Як зміниться рівень оплати праці в науковій галузі
У проєктах рішень, що обговорюються в Міністерстві освіти і науки, закладено комбінацію заходів: підвищення базових окладів, впровадження результативного фінансування закладів та посилення рольового фінансування через державні програми та гранти. Потенційно це може означати поетапне збільшення: спочатку на 30% базового фонду, а потім додатково на 20% за рахунок стимулів для тих, хто бере участь у науково-технічних проєктах і грантових програмах — у сумі до 50%.
Сьогодні зарплати молодих науковців часто стартують у межах 10 000–12 000 грн, середній рівень для досвідчених фахівців становить близько 15 000–18 000 грн. Зростання оплати на половину може підняти початкові ставки до прийнятнішого рівня, зменшивши відтік спеціалістів за кордон або в суміжні галузі. Водночас реальне підвищення буде залежати від механізму розподілу коштів: чи стане воно адресним до окремих інституцій і проєктів, чи буде рівномірним для всіх наукових установ.
Крім того, пропонують закріпити частину доплат як складову посадового окладу, щоб вони не були тимчасовими та не піддавались скороченню при місцевих бюджетних обмеженнях. Передбачене також посилення фінансування наукових лабораторій у рамках державного замовлення на науково-технічну продукцію, де орієнтир зарплат може сягати 35 000 грн для учасників великих проєктів. Важливим елементом є план формування механізму до травня з можливим початком реалізації вже в середині року.
Які зміни готують в оплаті праці вчителів
Паралельно з науковцями Міністерство розглядає низку змін для педагогічного складу. Зокрема, передбачається поетапне підвищення заробітної плати: додаткові 20% з вересня на фоні раніше введених 30% у першій половині року. Але це лише тимчасові кроки — ідеться про системні зміни в моделі нарахування, які мають закріпити доплати як частину основного окладу.
Серед перспективних новацій — включення надбавки за престижність та доплат за несприятливі умови до посадового окладу, а також трансформація тимчасових доплат у постійні елементи зарплати. Також розглядають виведення частини педагогів з Єдиної тарифної сітки, що дасть можливість формувати оклади як кратні до мінімальної зарплати та гнучкіше реагувати на регіональні потреби. Такий підхід повинен зменшити залежність виплат від місцевих бюджетів і зробити доходи вчителів більш передбачуваними.
Незважаючи на позитивні очікування, ризики залишаються: дефіцит місцевих бюджетів, нерівномірний розподіл фінансів між громадами та необхідність додаткових законодавчих змін для впровадження нової тарифікації. Тому також обговорюють механізми страхування та компенсацій для територій із слабкими фінансовими показниками, щоб уникнути ще більшого розриву у зарплатах між громадами.
Для забезпечення успіху ініціатив експерти радять комбінувати бюджетні дії з заходами стимулювання через грантові програми, сприяння державно-приватному партнерству у наукових проєктах та підвищення ефективності використання наявних коштів. Важливо, щоб зміни в оплаті праці супроводжувалися прозорими критеріями оцінювання результатів роботи, системою підвищення кваліфікації та умовами для кар’єрного зростання.
Отже, перспектива підвищення зарплат до 50% стосується насамперед науковців та педагогів, за умови правильного поєднання базових надбавок і стимулів. Якщо заплановані кроки буде реалізовано, це може стати важливим кроком для відновлення привабливості професій у сфері науки й освіти в Україні у 2026 році та на найближчі роки.
Розрахунок у Нафтогазі за старими реквізитами: чи надійдуть кошти