У ранковому ефірі Ранок.LIVE обговорили одну з найбільш актуальних тем міжнародної політики — можливість проведення тристоронніх переговорів між Україною, Сполученими Штатами Америки та росією. У центрі уваги опинилася нова пропозиція Вашингтона, яка передбачає зустріч представників трьох країн у жовтні. Українська сторона вже заявила про готовність долучитися до такого формату, водночас остаточна позиція кремля залишається невідомою.
Гостями ефіру стали політолог-міжнародник Дмитро Левусь, доктор економічних наук Ярослав Жаліло, доцент кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд Андрій Корецький, військовослужбовець 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ Станіслав Краснов, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Вячеслав Потапенко, народний депутат України 1–4-го та 6-го скликань Тарас Стецьків, заступник міністра у справах ветеранів Руслан Приходько, народний депутат Сергій Козир і політолог Петро Олещук.
Україна підтвердила готовність до переговорів
Під час спільного брифінгу з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом президент України Володимир Зеленський повідомив про пропозицію американської сторони провести переговори за участю України, росії та США. За попередньою інформацією, зустріч може відбутися у жовтні. Київ уже підтвердив, що готовий розглянути такий формат і долучитися до обговорення.
Для України принципово важливо, щоб будь-які переговори не перетворювалися на формальну дипломатичну процедуру без конкретного результату. Потенційна зустріч має стосуватися не лише політичних заяв, а й реальних кроків для припинення бойових дій, гарантування безпеки та недопущення повторення агресії. Саме тому українська сторона наголошує на необхідності чітких домовленостей, міжнародного контролю та збереження принципової позиції щодо суверенітету й територіальної цілісності держави.
Вашингтон наразі підтримує окремі контакти з Києвом і Москвою. Такий підхід може свідчити про прагнення американської адміністрації попередньо з’ясувати позиції сторін, оцінити можливості для діалогу та визначити потенційні рамки майбутньої зустрічі. Водночас сама згода України на переговори не означає прийняття будь-яких умов, які можуть суперечити національним інтересам.
Готовність Києва до діалогу є демонстрацією відкритості до дипломатичного врегулювання, але не сигналом про готовність поступатися ключовими принципами. Україна зацікавлена у справедливому та стійкому мирі, який не створюватиме передумов для нового етапу війни.
Енергетичне перемир’я та можливі теми зустрічі
Однією з тем, яку можуть винести на порядок денний переговорів, називають енергетичне перемир’я. Російські удари по енергетичній інфраструктурі впродовж повномасштабної війни неодноразово призводили до масштабних пошкоджень, перебоїв з електропостачанням і додаткових гуманітарних ризиків для цивільного населення. Тому домовленості щодо припинення атак на енергетичні об’єкти могли б стати одним із можливих елементів деескалації.
Водночас експерти зазначають, що будь-яке перемир’я має бути взаємним, перевірюваним і обмеженим конкретними умовами. Важливо визначити, які саме об’єкти підпадають під захист, як фіксуватимуться порушення та які наслідки чекатимуть на сторону, що не дотримуватиметься домовленостей. Без таких механізмів навіть найбільш конструктивні заяви можуть залишитися лише політичними деклараціями.
Під час ефіру також ішлося про ширший контекст можливих переговорів. Серед потенційних питань — гарантії безпеки для України, обмін військовополоненими, повернення незаконно переміщених українських дітей, захист цивільного населення та подальша міжнародна підтримка. Окремої уваги потребує питання санкційного тиску, адже послаблення обмежень без реальних кроків з боку росії може знизити ефективність дипломатичних інструментів.
На думку учасників обговорення, дипломатичний процес має відбуватися паралельно із посиленням обороноздатності України. Сильна позиція на полі бою, стабільна підтримка партнерів і єдність українського суспільства залишаються важливими передумовами для результативних переговорів. Україна має вести діалог не з позиції вимушеної слабкості, а як держава, що захищає власне право на незалежність і безпеку.
Якими можуть бути подальші кроки
Першим кроком після американської пропозиції має стати узгодження організаційних деталей можливої зустрічі. Йдеться про рівень представництва, порядок денний, місце проведення та формат переговорів. Не менш важливо, щоб усі учасники однаково розуміли мету зустрічі: це може бути попередній обмін позиціями, спроба домовитися про локальне перемир’я або початок ширшого мирного процесу.
Для Києва важливо, аби переговори відбувалися за участю міжнародних партнерів і не створювали враження, що долю України можуть вирішувати без самої України. Українська влада послідовно підкреслює, що будь-які рішення щодо майбутнього держави мають ухвалюватися за безпосередньої участі української сторони. Це стосується і питань територій, і гарантій безпеки, і відновлення країни після завершення війни.
Окремим викликом залишається можлива позиція росії. Москва може використати переговорну ініціативу для затягування часу, висунення неприйнятних вимог або спроби послабити міжнародну коаліцію на підтримку України. Саме тому українські та американські представники мають заздалегідь визначити спільні критерії результативності зустрічі й не допустити маніпуляцій навколо самого факту переговорів.
Водночас поява нового дипломатичного формату може відкрити можливість для обговорення конкретних гуманітарних і безпекових питань. Навіть обмежені домовленості щодо захисту енергетики, обміну полоненими або зменшення інтенсивності атак здатні мати практичне значення для мільйонів людей. Проте такі кроки мають бути частиною послідовної стратегії, а не заміною повноцінного мирного врегулювання.
Ефір Ранок.LIVE присвятили аналізу перспектив переговорів, позиції України та можливих сценаріїв розвитку подій. Учасники дискусії наголосили, що дипломатія може стати важливим інструментом завершення війни, однак її результат залежатиме від готовності росії до реальних, а не декларативних кроків. Україна заявляє про відкритість до діалогу зі Сполученими Штатами та росією, але очікує, що переговорний процес ґрунтуватиметься на принципах справедливого миру, міжнародного права та надійних гарантій безпеки.
Посольства країн ЄС відповіли на погрози РФ: «Ми залишаємося в Києві»