Таємницю розкрито? Археологи знайшли місце хрещення Ісуса

Ймовірне місце хрещення Ісуса Христа археологи пов’язують із давньою Віфанією за Йорданом — територією, яку сьогодні називають Аль-Махтас. Вона розташована на східному березі Йордану, приблизно за 9 км на північ від Мертвого моря. Про це повідомляє Новини.Live із посиланням на Daily Mail.

Таку версію висунув археолог Мохаммад Вахіб із Хашимітського університету Йорданії. У дослідженні, опублікованому 2026 року в Egyptian Journal of Archaeological and Restoration Studies, він назвав Аль-Махтас найбільш імовірним місцем, де Іван Хреститель охрестив Ісуса.

Що виявили під час розкопок

Розкопки на цій території тривали з 1996 до 2002 року. Археологи знайшли залишки релігійного комплексу, до якого входили церкви, каплиці, молитовні приміщення та монастирські споруди. Серед знахідок також були кам’яні басейни для хрещення, мозаїки й давні системи водопостачання.

Дослідники зафіксували сліди заселення місцевості ще в першому столітті нашої ери — у період, коли жив Ісус Христос. Частина руїн нині розташована на відстані від русла річки. Вахіб пояснює це змінами напрямку Йордану та повенями, які протягом століть руйнували споруди й змінювали ландшафт.

Подібні археологічні відкриття допомагають відтворювати історію давніх релігійних центрів. Раніше дослідники, зокрема, знаходили залишки сакральних комплексів із басейнами та скульптурами — про одну з таких знахідок можна прочитати в матеріалі про археологічні розкопки у святилищі в Шартрі.

Які свідчення вказують на Аль-Махтас

У Євангелії від Івана згадується Віфанія за Йорданом — місце, де Іван Хреститель здійснював хрещення. У біблійних текстах, однак, фігурують дві Віфанії: одна поблизу Єрусалима, пов’язана з Марією, Мартою та Лазарем, а друга — за Йорданом.

Ще в III столітті богослов Ориген припускав, що в євангельському тексті йдеться про Віфавару. Згодом її почали пов’язувати із західним берегом річки. Вахіб натомість вважає, що первісна назва «Віфанія за Йорданом» могла бути правильною. Серед аргументів він наводить Мадабську мозаїчну карту, створену у V–VI століттях, де зображено Йордан і позначено Віфавару.

Важливими для дослідника стали також описи паломників. Мандрівник із Бордо, який відвідав Святу землю у 333 році, і паломник Феодосій, що побував там близько 530 року, пов’язували місце хрещення Ісуса з ділянкою Йордану приблизно за п’ять миль від Мертвого моря. Ця відстань відповідає розташуванню Аль-Махтаса.

Ще один паломник у 570 році згадував великий монастир Святого Івана та приміщення для мандрівників неподалік. Вахіб зіставив ці письмові свідчення із залишками церков, монастирських будівель і басейнів, знайдених під час розкопок. Це, на його думку, робить Аль-Махтас найпереконливішим кандидатом на місце хрещення Ісуса, хоча остаточно довести подію майже двотисячолітньої давності археологічними методами неможливо.