«Ставлять латки» замість ремонту: нардеп пояснив, чому енергетики не ремонтують

Народний депутат України Сергій Нагорняк розповів про реальні терміни відновлення енергосистеми та пояснив, чому в багатьох місцях замість капітального ремонту працівники ставлять «латки». Йдеться не лише про технічні нюанси: за словами нардепа, це наслідок поєднання війни, браку фінансів і політичних рішень, які впливають на темпи та якість відновлення інфраструктури.

«Ставлять латки» замість ремонту: нардеп пояснив, чому енергетики не ремонтують

У своїх заявах Сергій Нагорняк наголошував, що ситуація в енергетиці має кілька ключових чинників. По-перше, масштаб руйнувань під час бойових дій змушує пріоритезувати оперативне відновлення електропостачання — тимчасові рішення швидше повертають світло в населені пункти, ніж тривалий капітальний ремонт. По-друге, недостатність матеріалів, техніки та людських ресурсів змушує енергетиків обирати методи, які дозволяють швидко реанімувати мережі. У підсумку замість якісного відновлення часто бачимо, що «ставлять латки», і це викликає критичні питання щодо довгострокової надійності системи.

Що розповів нардеп

Народний депутат України Сергій Нагорняк зазначив, що офіційні графіки відновлення інфраструктури часто не відповідають реальним строкам через ризики нових ударів по енергетичних об’єктах та логістичні ускладнення. За його словами, пріоритет надають відновленню подачі електроенергії до критичних об'єктів — лікарень, котелень, систем водопостачання та хлібопекарень. Водночас капітальні ремонти великих елементів мережі відкладають на потім, бо це вимагає значних коштів та часу, а також гарантій безпеки для бригад. Нарімнаку відновлення «латками» дає швидкий ефект, але накопичує ризики на майбутнє.

Чому обирають «латки» замість капремонту

Основні причини такого підходу, які називає нардеп та експерти, — це:

- Терміновість: під час бойових дій потрібно відновити живлення якнайшвидше, щоб уникнути гуманітарної кризи.

- Брак ресурсів: дефіцит трансформаторів, кабелів та спеціалізованої техніки змушує використовувати тимчасові рішення.

- Фінансові обмеження: державні та місцеві бюджети перевантажені, а інвестиції в довгостроковий ремонт часто потребують міжнародної допомоги або приватних гарантій.

- Безпека бригад: великі ремонти в порушених районах вимагають стабільної безпеки, якої часто немає, тому бригади працюють у більш безпечних режимах та роблять тимчасові підсилення.

Нагорняк підкреслює, що метод «латок» має короткостроковий ефект: він повертає світло, але не вирішує системної проблеми з надійністю енергетики.

Крім того, є питання щодо управління та планування. Часто відсутність координації між центральними органами, місцевою владою та приватними операторами призводить до фрагментарних рішень. Це посилює практику тимчасових втручань замість комплексних проектів з відновлення та модернізації мережі.

Що далі: наслідки для населення і перспективи

Наслідки «латання» замість системних ремонтів відчують усі: зросте ризик повторних аварій, збільшаться витрати на експлуатацію мереж, а секторальні бізнеси змушені вкладати більше в автономні джерела живлення. Для населення це означає можливі частіші відключення та нижчу якість послуг.

Водночас нардеп і експерти наголошують на шляхах виходу з цієї ситуації: необхідні чіткі довгострокові плани відновлення енергосистеми, міжнародна допомога в постачанні обладнання, стимулювання приватних інвестицій та підвищення прозорості в управлінні проєктами. Також критично важливі заходи з підготовки та захисту інфраструктури від повторних руйнувань.

Як підсумок, слова Сергій Нагорняк відображають реалії, в яких оперативне відновлення часто переважає над якісним ремонтом — але без змін у політиці фінансування, безпеці та плануванні «латки» так і залишатимуться тимчасовим вирішенням із довгостроковими негативними наслідками для країни.