Кожен, хто жив у 90-х, пам’ятає, як прості відеосюжети на центральних каналах перетворювалися на суспільні події. Сьогодні архівні кадри повертають ту епоху в стрічки соцмереж, а одна реклама стає символом часу. Мова йде не лише про цукерки та jingle — це історія про бренд, ностальгію і те, як медіа формують смак поколінь.
«Рондо зближує»: як реклама 90-х зробила з простих цукерок культ — архівні відео
Уважне відтворення слоганів і мелодій з тих роликів викликає хвилю спогадів: сімейні свята, черги у магазинах, перші рекламні блоки, які дивилися разом із батьками. Саме реклама цукерок, яку сьогодні називають культовою, стала прикладом того, як реклама 90-х впливала на масову свідомість. Архівні відео, які зараз з’являються на відеохостингах та в телепроектах, показують не тільки продукт, але й соціальний контекст: дефіцит дизайнерських товарів, бажання яскравих образів і прості, але запам’ятовувані сюжети.
Слогани та музика працювали просто і ефективно: глядач відчував причетність до спільноти, де одна цукерка могла стати приводом для розмови і символом дитинства. Така сила образу — це не випадковість. Команди маркетологів того часу часто використовували емоційну складову, підкреслювали доступність і теплоту, що й робило продукт близьким для широких верств населення.
Реклама як інструмент суспільного зв’язку
У роки трансформацій, коли країна перебудовувала економіку і культуру, реклама відіграла роль не лише комерційну, а й соціальну. Вона стала одним із способів комунікації між поколіннями, між містом і селом, між новими споживчими звичками і старими традиціями. Саме тому сьогодні, коли ми знайомимося або згадуємо архівні відео, відчуття єдності з минулим стає настільки сильним.
Це явище можна описати як перетворення простого продукту на культурний маркер. Рондо, як бренд і як сюжет рекламного ролика, працював на кількох рівнях одночасно: він продавав смак, але ще більше — емоцію. Люди впізнавали джингл, повторювали слоган, писали поради один одному, ділилися кадрами на вулицях і в сімейних архівах. Така масова пам’ять робить ролик частиною колективної ідентичності.
Крім того, реклама мала прості візуальні коди: яскраві упаковки, приємні крупні плани, усміхнені обличчя. Це був час, коли телебачення залишало сильний слід у повсякденному житті. У результаті те, що спочатку було лише промо, стало культом певного естетичного досвіду, який сучасні медіа видають за ретро-хіт.
Чому відео знову в тренді і що це значить сьогодні
Поява архівних роликів у стрічках — не лише випадковий тренд. По-перше, це ностальгія: у непрості часи люди тягнуться до простих, безпечних образів минулого. По-друге, алгоритми платформ підсилюють контент із високим рівнем емоційного залучення. Старі відео, що викликають посмішку або легке здивування, отримують багато реакцій і швидко розповсюджуються. Саме тому архівні відео про цукерки повертаються одна за одною, збираючи коментарі і спогади.
Для маркетологів і дослідників це також цінний кейс: дослідження показують, що бренди з історією отримують додаткову довіру. Відродження старих роликів допомагає оновити імідж через ретро-естетику, одночасно нагадуючи про стабільність і традицію. У суспільному сенсі такі відео підсилюють відчуття спільності, адже мільйони людей можуть згадати ті самі елементи дитинства.
Тож коли у стрічці з’являється кадр зі знайомою мелодією і логотипом, це більше, ніж реклама. Це символ епохи, в який вкладено історію змін, економічних перетворень і культурного становлення. Рондо і подібні йому приклади нагадують: реклама може не лише продавати, а й зближувати — створювати мости між поколіннями і зберігати пам’ять про часи, які вже стали частиною національного наративу.
Читайте більше архівних матеріалів і переглядайте відео: вони допомагають зрозуміти, як простої цукерки вистачало, щоб подарувати цілу епоху емоцій. Іноді достатньо лише одного кадру, щоб відновити цілий пласт спогадів — це і є сила справжнього культурного феномену.
«Матері його ковінька!» — що означає ця старовинна українська брань
А де сам Адам? Кадиров уперше прокоментував ДТП із сином