Місто прокинулося у заметіль і вкотре опинилося в центрі критики через затори та зупинки громадського транспорту. Жителі столиці скаржилися на слизькі тротуари, заблоковані вулиці та недостатню обробку доріг. У відповідь на хвилю обурення «Київавтодор» оприлюднив офіційний документ, який містить конкретні цифри про запаси реагентів, кількість залученої техніки та обсяги виконаних робіт.
Останній сніг без солі: «Київавтодор» відповів цифрами на скарги через транспортний колапс (документ)
У документі, який опублікували комунальники, йдеться, що станом на ранок після снігопаду на складах «Київавтодор» залишалося близько 8 400 тонн солі та 3 200 тонн протиожеледних реагентів. За офіційними даними, у чергу для обробки доріг були поставлені 221 одиниця техніки: снігоприбиральні машини, грейдери та піскорозкидачі. Комунальники наголошують, що протягом доби вони відпрацювали понад 12 500 кілометрів дорожніх покриттів у межах міста.
У документі також наведено розклад виїздів техніки: у перші шість годин після початку снігопаду працювало 65% парку, ще 25% було задіяно вночі для підвищення пропускної спроможності магістралей. Звіт містить дані про середній час прибуття спецтранспорту на виклик — від 18 до 34 хвилин в залежності від району та погодних умов. «Київавтодор» підкреслив, що роботи з розчищення ускладнювалися низькою температурою та інтенсивністю опадів, що зумовило триваліший період відновлення проїзду.
Що кажуть цифри і чому склалася криза
Згідно з документом, одним із ключових факторів, який посилив ефект транспортного колапсу, стало поєднання кількох обставин: інтенсивного мокрого снігу, підтавання з наступним замерзанням та пікових навантажень у ранковий час. Попри наявні запаси, комунальники вказують на логістичні обмеження: до 30% техніки довелося перекинути на пріоритетні маршрути, що тимчасово знизило інтенсивність обробки другорядних вулиць.
Критики наголошують, що цифри з документу вимагають додаткових пояснень: чи достатні були запаси солі та інших реагентів для тривалих опадів, як планувався графік технічного обслуговування парку та чи були враховані ризики повторних циклів відлиги та замерзання. Активісти та окремі депутати звертають увагу на потребу системного підходу до утримання дорожньої інфраструктури та оновлення парку снігоприбиральної техніки.
У документі вказано також витрати на реагенти за останній місяць: близько 24 мільйонів гривень на закупівлю та логістику, а також приблизно 3,8 мільйона гривень на ремонт та технічне обслуговування машин. Ці цифри стали приводом для політичних дискусій: опозиція запитує про прозорість закупівель, а влада наголошує на екстреному реагуванні та оперативному перерозподілі ресурсів у надзвичайних умовах.
Наслідки та пропозиції для покращення
Експерти пропонують комплекс заходів, аби мінімізувати такі кризи в майбутньому: створення стратегічного резерву солі та реагентів на випадок тривалих опадів, автоматизований диспетчерський центр для оптимального розподілу техніки, а також інвестиції в нові машини з підвищеною ефективністю. Крім цього, важливо більш детально моніторити стан доріг у режимі реального часу та публікувати оновлені карти проїзду для містян.
З політичної точки зору, інцидент став приводом для посилення контролю над роботою комунальних підприємств і підвищення вимог до звітності. Мешканці очікують не лише цифр у документі, а й конкретних змін у підходах до зимового утримання Києва, аби уникнути повторних транспортних колапсів та забезпечити безпеку руху незалежно від погодних викликів.
Зараз він — секс‑символ і кумир мільйонів: ви точно не впізнаєте співака на цьому дитячому фото