Не блекаут: експерт пояснив, що сталося з енергосистемою 31 січня

Інцидент в енергосистемі України наприкінці січня привернув увагу медіа та суспільства: у соцмережах з'явилися чутки про нібито «масовий блекаут», тоді як експерти говорили про локальні аварійні вимкнення. Сьогодні коментарі дав Геннадій Рябцев, який пояснив, що саме відбулося 31 січня та наскільки ризик повторення подібних ситуацій реальний для країни.

Не блекаут: що сталося з енергосистемою 31 січня

За словами фахівця, подія 31 січня не була тотальним відключенням електропостачання. Відбулося кілька послідовних аварійних відключень окремих елементів мережі та генераційних потужностей, що спричинило швидкі коливання частоти й напруги. Через це деякі споживачі в окремих регіонах тимчасово відчували перебої в подачі електроенергії. Головне, на чому наголошує Рябцев, — система працювала у межах аварійних режимів, і оперативні служби змогли локалізувати проблеми.

Пояснення механізму: при різкому падінні доступної генерації або при одночасному виведенні з роботи ліній передавання виникає дисбаланс між виробництвом та споживанням. Щоб убезпечити інфраструктуру, автоматичні захисти можуть відключати частину навантаження або окремі вузли. Це — запобіжний захід, що дозволяє уникнути каскадного розповсюдження аварії, яке вже могло б привести до справжнього блекауту. Саме такий механізм і спрацював 31 січня, зауважує експерт.

Чи може така аварія повторитися і що робити далі

Геннадій Рябцев підкреслює: повне виключення ймовірності повтору неможливе в жодній країні з сучасною розгалуженою енергетичною мережею. Однак існує чіткий набір превентивних заходів, які істотно знижують ризики. Серед ключових — технічне обслуговування обладнання, модернізація трансформаторних підстанцій, посилення резервної генерації, коректне прогнозування навантажень і гнучке управління імпортом та експортом електроенергії.

Експерт звертає увагу на роль погодних умов та людського фактора. Раптове зниження температури стимулює сплеск споживання, що вимагає швидкого реагування центральних диспетчерських служб. Невчасне виведення резервів чи помилка в комунікації між операторами може призвести до локальних проблем. Тому важлива не лише техніка, а й відпрацьовані алгоритми дій і постійні навчання персоналу.

Ще один напрям — інвестиції в інтелектуальні мережі та системи моніторингу в реальному часі. Вони дозволяють прогнозувати критичні ситуації та проводити точкові втручання, не вдаючись до масових відключень. Рябцев радить активніше використовувати європейські платформи для добового та внутрокомандного балансу, що додає гнучкості системі в періоди пікових навантажень.

Політичний вимір також важливий: для забезпечення стабільної роботи енергосистеми потрібна довгострокова стратегія енергетичної безпеки, прозорі правила для ринку електроенергії та координація між урядом, операторами та регуляторами. Невідкладні інвестиції в інфраструктуру, якими мають займатися державні та приватні учасники, зміцнюють стійкість мережі до позаштатних подій.

Насамкінець, експерт нагадує про інформаційну складову: у критичні моменти важливо, щоб офіційні джерела швидко та достовірно інформували населення. Це знижує паніку й дозволяє уникнути хибних висновків та чуток у соцмережах. Зокрема, чіткі повідомлення від оператора системи, міністерств та місцевої влади допомагають розуміти масштаби ситуації і заспокоюють громадськість.

Таким чином, інцидент 31 січня став нагадуванням про вразливі місця у робочих процесах і інфраструктурі, але не був тотальним відключенням. За словами Геннадія Рябцева, повторення подій у схожому масштабі можливо лише за поєднання низки несприятливих факторів і при відсутності превентивних заходів — тоді як системний підхід, модернізація та злагоджені дії служб значно знижують такий ризик. Нарешті, відповідальність за енергетичну стійкість лежить не лише на спеціалістах, а й на державних інституціях, які мають планувати і фінансувати необхідні кроки для захисту критичної інфраструктури.