Хто матиме світло під час відключень в Україні

У країні, що переживає постійні випробування енергосистеми, питання про те, хто залишиться зі світлом під час відключень, стало одним із найгостріших у суспільстві. Нещодавні ініціативи влади про введення нового статусу для певних об'єктів обіцяють захист від планових вимкнень, але вони не дають повної відповіді на питання про долю мешканців різних типів будинків — від сучасних багатоповерхівок до старого фонду. У цій статті розбираємо, кому саме гарантують електропостачання, на які критерії орієнтуються і що робити тим, хто поки що не підпадає під пріоритети.

Новий статус передбачає, що певні категорії об'єктів отримують право на пріоритетне електропостачання під час планових відключень або ситуативних навантажень. Насамперед це стосується критичної інфраструктури: лікарень та медичних установ, об'єктів водопостачання і каналізації, підрозділів силових структур, важливих вузлів зв'язку, електростанцій та підстанцій, а також штабів цивільного захисту. Така логіка випливає з прагнення зберегти мінімально необхідні функції держави та забезпечити безпеку населення. Енергетична безпека у цьому випадку розглядається як пріоритетна умова для збереження життя та порядку, тому на перше місце ставлять об'єкти, від роботи яких залежать сотні або тисячі людей.

Процес визначення пріоритетів базується на декількох факторах: потенційній загрозі для життя людей у разі знеструмлення, критичності послуг, які надає об'єкт, а також технічних можливостях мережі. Тому не всі житлові будинки опиняться в переліку захищених. Сучасні комплекси з автономними джерелами живлення, багатоквартирні будинки з комерційними системами резервного живлення або ті, що обслуговуються великими ОСББ і мають договори з поставниками, матимуть кращі шанси уникнути планових відключень. Натомість старі панельні будинки, «хрущовки» та ветхі багатоквартирні споруди часто мають застарілу електромережу, відсутні технічні умови для встановлення резерву і тому не будуть у пріоритеті. Це підкреслює загальну проблему — енергетична безпека населення тісно пов'язана з інвестиціями в модернізацію інфраструктури.

Існують практичні кроки, які можуть знизити ризики для тих, хто поки що не потрапляє під захист. По-перше, створення та зміцнення ОСББ дає змогу комплексно підходити до питання електропостачання — від укладання договірних відносин з постачальниками до інвестування у загальні резервні генератори та модернізацію щитових. По-друге, окремі будинки можуть встановлювати індивідуальні або будинкові джерела резервного живлення: дизель-генератори, батарейні системи з інверторами, сонячні панелі з акумуляціями. По-третє, важливу роль відіграє місцева влада, яка має координувати роботи з оновлення мереж, визначати локальні пріоритети та забезпечувати фінансові механізми для підтримки вразливих районів.

Водночас важливо розуміти, що технічне рішення — це лише частина задачі. Потрібні також прозорі критерії для присвоєння пріоритетного електропостачання, механізми контролю за виконанням і комунікація з громадою. Якщо критерії зрозумілі і публічні, мешканці можуть планувати свої дії і вкладати кошти у підвищення стійкості житла. В іншому випадку рішення будуть сприйматися як непрозорі або несправедливі.

Підсумовуючи, слід зазначити: хоча новий статус дає реальний захист від планових відключень для ключових об'єктів, він не вирішує повністю проблеми житлового фонду. Ті, хто проживає в сучасних багатоповерхівках або має доступ до резервних джерел живлення, матимуть перевагу. Проте комплексний підхід — модернізація мереж, розвиток ОСББ, інвестиції у місцеву інфраструктуру та прозорі правила — може значно розширити коло тих, хто почуватиметься безпечніше під час аварійних та планових вимкнень.