У РФ визнали: ЗСУ отримали перевагу у використанні бойових дронів

Різке посилення ролі безпілотних систем на полі бою вже змусило навіть опонентів з північного сусіда констатувати зміни. Аналітичні звіти та відкриті джерела вказують на те, що ЗСУ отримали відчутну перевагу у застосуванні ударних безпілотників, що прямо впливає на темп та характер бойових дій.

У РФ визнали: ЗСУ отримали перевагу у використанні бойових дронів

За даними Інституту вивчення війни (ISW), від кінця 2025 року і особливо на початку 2026 року Україна суттєво посилила свою ударну кампанію середньої дальності. Геолокаційні докази дозволили зафіксувати зростання кількості операцій: 41 удар у січні, 61 — у лютому та 115 — у березні 2026 року. Такі показники свідчать про системну зміну підходу до ураження ворожих цілей, зокрема об'єктів логістики, техніки та командних пунктів.

Що саме змінило баланс сил

Ключові фактори переваги українських сил у цій сфері — поєднання кількісного та якісного прогресу. По-перше, безпілотники використовуються у величезній інтенсивності: аналітики наводять цифру понад 11 тисяч бойових вильотів на день та більше ніж 150 тисяч перевірених уражених цілей у березні 2026 року, що на 50% більше, ніж у лютому. По-друге, змінилася структура застосування ударних засобів — середньодальність ударів та спрямовані атаки по вузьких логістичних лініях, складах і командних пунктах значно ускладнили підготовку масштабного наступу противника.

Звіт також розкриває, що з понад 350 ударів середньої дальності значну частину становили удари по 143 логістичних об'єктах та складах, 52 командних пунктах і 20 об'єктах нафтогазової та енергетичної інфраструктури. Тобто ударні дрони стають інструментом не лише тактичного впливу, але і стратегії ослаблення можливостей противника вести наступальні операції.

Реакція РФ та подальші наслідки

Навіть у російському інформаційному просторі з'явилися визнання того, що Україна має технологічну перевагу. За повідомленнями, російські джерела посилаються на заяви представників їхнього Міноборони про те, що українські сили застосовують більш складні системи, яким російські сили «значною мірою не готові протистояти». Така риторика супроводжується і практичними кроками кремля — посиленням програм з розвитку власних дронових технологій та адаптацією військової доктрини.

На оперативному рівні перевага у застосуванні бойових дронів дає змогу вести ефективну повітряну придушення, підривати логістичні зв'язки противника та наносити удари по критичних елементах інфраструктури без необхідності масштабних наземних операцій. За словами українських посадовців, співвідношення застосування ударних дронів нині становить приблизно 1,3 до 1 на користь України — тобто українська сторона використовує на 30% більше ударних безпілотників, ніж ворог. Важливим показником є й розподіл типів систем: добовий відсоток використання дронів на оптоволокні в структурі ЗСУ становить 32% проти 24% у противника, що свідчить про зміни у тактиці й технологічних уподобаннях.

У довгостроковій перспективі перевага у технологічній складовій може визначати швидкість відновлення бойової спроможності, стійкість логістичних ланцюгів і здатність протистояти масованим ударам. Для України важливо не лише зберегти кількісні показники виробництва та застосування безпілотників, а й інвестувати у розвідку, захист від РЕБ, навчання операторів та інтеграцію дронів у загальну систему управління боєм.

Для росії ж визнання проблеми означає, що без прискорених технологічних і організаційних реформ її потенціал проведення наступальних операцій залишатиметься під сумнівом. Але незалежно від публічних заяв, аналітики попереджають: достовірність окремих повідомлень у російському медіапросторі перевіряється, і ситуація може змінюватися в залежності від темпів виготовлення, постачання та адаптації нових систем.

Підсумовуючи, можна сказати, що нинішній етап конфлікту демонструє, як швидка адаптація тактики і масове впровадження доступних технологій можуть змінити оперативну картину. ЗСУ, використовуючи різні класи безпілотників — від FPV до середньої дальності — завдали помітного удару по логістиці та командуванню супротивника, що вже позначається на їхніх планах наступу. Водночас це зумовлює нові виклики: потреба в контрзаходах, модернізації ППО, розвитку кібер- та радіоелектронної протидії, а також збереженні темпів виробництва і навчання персоналу.

Незважаючи на складність оцінок і ризики інформаційних спотворень, загальна тенденція очевидна: на сучасному полі бою бойові дрони перетворилися з підтримуючого інструменту на один із ключових елементів, що формують перевагу у вирішальних ділянках фронту. Від цього залежить не лише тактика локальних боїв, а й стратегічні перспективи сторін у наступні сезони бойових дій.