Monobank б'є тривогу: шахраї масово дзвонять від імені «банку»

Український фінансовий ринок знову опинився під загрозою через нову хвилю телефонних шахрайств. Представники monobank попереджають клієнтів про масові дзвінки, під час яких зловмисники видають себе за представників банку та намагаються виманити доступ до рахунків або змусити жертв перевести гроші на фейкові рахунки.

Monobank б'є тривогу: масштаб шахрайських дзвінків

Співзасновник проєкту monobank повідомив, що останнім часом найпоширенішою схемою стають автоматизовані IVR-дзвінки, які спочатку сповіщають про підозрілу активність у додатку клієнта або про начебто спробу входу з невідомого пристрою. У повідомленні голосового меню людині пропонують натиснути певну цифру, наприклад «1», щоб підтвердити, що саме вона здійснювала дію. Якщо абонент реагує, його переводять на живого оператора-шахрая.

Далі сценарій типовий: людині пропонують «перевести кошти на резервний рахунок», подати заявку на кредит або виконати кілька дій, щоб «захистити» свої гроші. У результаті клієнт втрачає гроші або передає шахраям конфіденційну інформацію, яка дає змогу зняти кошти з карток.

Як працює схематоз і чому він діє

Шахраї використовують базові психологічні тригери — паніку та страх втрати коштів. Автоматизоване повідомлення виглядає професійно і часто імітує офіційний тон: називаються терміни «захист», «резервний рахунок», «повідомлення про вхід». Саме тому багато людей натискають потрібну цифру, сподіваючись швидко вирішити проблему. Переваги цієї схеми для зловмисників: низька вартість масових дзвінків, можливість автоматично відсіяти байдужих абонентів і робота «жвавих» операторів лише з тими, хто вже піддався первинній маніпуляції.

Ще одна причина успіху — недостатня обізнаність частини клієнтів про те, як банки комунікують із користувачами. Багато хто звик довіряти телефонним повідомленням, особливо якщо вони звучать переконливо та супроводжуються елементами терміновості.

Поради від банку: як захиститися від шахраїв

Найпростіше і водночас найефективніше правило, яке наголошує monobank: банк не телефонуватиме клієнту з проханням підтвердити операцію чи натиснути певну цифру у телефонному меню. Якщо ви отримали подібний дзвінок — не реагуйте на голосове меню і негайно розірвіть розмову.

Ось кілька конкретних порад, які допоможуть зменшити ризики:

- Ніколи не повідомляйте по телефону паролі, коди з SMS чи PIN-коди. Ніхто з працівників банку не проситиме ці дані.

- Якщо автоматичне меню просить натиснути «1», «2» або інші цифри для підтвердження — вважайте це сумнівним сигналом. Завжди переривайте дзвінок і зв'язуйтеся з банком через офіційний застосунок або контакт-центр.

- Не переходьте за посиланнями з SMS або повідомлень невідомого походження і не встановлюйте сумнівні додатки, які можуть перехоплювати дані.

- У разі підозри на шахрайство відразу змініть паролі в мобільному банку, заблокуйте картки та повідомте банк через офіційні канали.

- Зберігайте спокій і не погоджуйтеся на «резервні» перекази або швидкі кредити за вказівкою незнайомців.

Крім індивідуальних заходів захисту, важливо, щоб банки посилювали інформаційну безпеку та проводили регулярні роз’яснювальні кампанії для клієнтів. Прозорі інструкції, нагадування в застосунку та регулярні пости у соціальних мережах допомагають зменшити кількість постраждалих та підвищити рівень довіри до цифрових каналів обслуговування.

На фінансовому ринку України питання довіри особливо чутливе. Коли на кону — заощадження громадян — важливо, щоб як клієнти, так і банки діяли координовано: користувачі дотримувалися базових правил безпеки, а фінансові установи — чітко інформували про офіційні способи зв’язку та процедури.

Пам’ятайте: якщо ви чуєте про підозрілу активність у своєму додатку або отримуєте телефонне повідомлення, перше, що слід зробити — перевірити інформацію через офіційні канали monobank або вашого банку. Не піддавайтеся паніці і не виконувати інструкцій незнайомців по телефону — це головна запорука збереження ваших коштів.