За повідомленням міжнародних ЗМІ, зокрема WSJ, Тегеран зумів налагодити широку мережу крипторахунків, яка вже стала важливим елементом фінансової системи країни. У матеріалі йдеться про масштаби використання цифрових валют для обходу обмежень і забезпечення зовнішньоекономічних операцій — від оплати імпорту до приватних переказів. Стан речей ускладнює розуміння того, хто саме контролює потоками: державні структури, приватні обмінники чи тіньові мережі.
Іранська економіка тримається на криптовалюті — WSJ назвав найпопулярнішу монету
За даними WSJ, найбільш затребуваною у згаданій мережі стала Tether (USDT) — стейблкоїн, прив'язаний до курсу долара США. Такий вибір пояснюють прагненням зменшити валютні ризики та забезпечити стабільність розрахунків у часи високої внутрішньої інфляції та валютної нестабільності. На відміну від волатильної Bitcoin, USDT дає можливість швидко переводити вартості в цифровому вигляді, зберігаючи прив'язку до долара, що особливо важливо для торгівлі та розрахунків із контрагентами за кордоном.
Що саме виявив WSJ і як це працює
Розслідування підкреслює, що мережа крипторахунків охоплює різні рівні: від майнерських ферм, які видобувають Bitcoin, до обмінних пунктів і приватних бірж, які конвертують криптоактиви у стейблкоїни та далі у реальні гроші. Частина цих операцій відбувається через складні ланцюги переказів, включаючи OTC-платформи, підставні компанії та взаємозв'язки з іноземними партнерами. За інформацією видання, керівництво мережі часто приховує кінцевих бенефіціарів, що ускладнює міжнародний контроль.
Ключова перевага USDT у цьому контексті — швидкі транзакції та прийнятність на багатьох криптовалютних майданчиках. Це дозволяє підприємствам та приватним особам проводити розрахунки без прямого доступу до офіційних валютних ринків, які обмежені санкціями. Оператори мережі використовують поєднання централізованих і децентралізованих інструментів, щоб мінімізувати ризики блокування рахунків і затримок.
Водночас у розслідуванні згадуються й інші ролі криптовалют у внутрішній економіці: Bitcoin залишається важливою валютою для збереження вартості та для експорту енергії через майнінг, тоді як стейблкоїни виконують функцію «платіжного інструменту» у зовнішній торгівлі та тіньових платіжних ланцюгах.
Причини популярності монети і можливі наслідки для економіки
Популярність Tether (USDT) в Ірані має кілька взаємопов'язаних причин. По-перше, у періоди гострої валютної нестабільності бізнеси шукають інструменти, які дозволяють зберегти купівельну спроможність — саме тому обирають стейблкоїни з прив'язкою до долара. По-друге, обхід міжнародних фінансових обмежень вимагає швидких і менш прозорих каналів для переказів, що і забезпечують криптовалютні сервіси. По-третє, інфраструктура — майнери, обмінники, P2P-платформи — вже існує і постійно розширюється, роблячи використання цифрових активів зручним та масштабованим.
Однак це не позбавлено ризиків. Поширення криптовалют у якості ключового механізму фінансових потоків може посилити нестабільність офіційної валюти, ускладнити монетарну політику та знизити ефективність заходів щодо контролю за грошовими операціями. Крім того, залежність від цифрових платіжних каналів робить економіку вразливою до коливань крипторинку та технічних ризиків — від хакерських атак до блокувань платіжних шлюзів.
З міжнародної перспективи широке використання USDT у транзакціях, пов'язаних з обходом санкцій, може призвести до посилення уваги регуляторів та провайдерів стейблкоїнів. Це створює подвійний тиск: з одного боку — потреба у гнучкості для бізнесу і громадян Ірану, з іншого — ризик додаткових обмежень зі сторони міжнародних партнерів.
У підсумку, якщо інформація WSJ підтвердиться й розшириться, Іран ризикує перетворити частину своєї економіки на «криптоекосистему», що має як стратегічні переваги у короткостроковій перспективі, так і серйозні системні ризики в довгостроковій. Для місцевих підприємств і населення це означає доступ до нових інструментів розрахунків, але й підвищену невизначеність через можливі регуляторні удари та волатильність світових крипторинків.
Харківські борги за енергоносії сягнули майже 31 млрд грн, — Шмигаль попереджає про ризики