В ООН назвали зброю, від якої найчастіше гинуть цивільні в Україні — що відомо

Офіційні дані ООН підтверджують тривожну тенденцію: саме удари з повітря, зокрема за допомогою дронів малої дальності, дедалі частіше призводять до смертей серед мирного населення поблизу лінії зіткнення. Моніторинг прав людини в Україні фіксує зростання поранених і загиблих та попереджає про посилення ризиків для найвразливіших груп населення.

В ООН назвали зброю, від якої найчастіше гинуть цивільні в Україні — що відомо

Звіт Моніторингової місії ООН із прав людини та матеріали українських ЗМІ показують, що у березні 2026 року лідером за кількістю жертв серед мирних жителів стали БПЛА малої дальності. За місяць загинуло щонайменше 211 осіб, ще 1 206 отримали поранення — це зростання загального рівня уражень на 49% порівняно з лютим. Зокрема, удари дронів спричинили смерть 66 людей та травмували 369.

Фактично на прифронтових напрямках безпілотники перетворилися на одну з ключових загроз для мирного життя: їхня доступність і можливість наносити удари в густонаселених районах роблять цивільних уразливими навіть тоді, коли лінія фронту залишається дещо віддаленою від населених пунктів.

Статистика жертв та ситуація на прифронтових територіях

За даними Місії, удари дронами, артилерія і авіаційні бомбардування дали понад половину березневих втрат — на ці типи ударів припадає близько 63% загиблих і поранених. Географія випадків охоплює 19 областей України та Київ, а 97% усіх випадків загибелі або каліцтва зафіксовано на територіях, що контролюються урядом.

Особливо постраждали люди літнього віку: вони становлять близько 50% від загиблих і 40% від усіх поранених. Це свідчить про те, що найжорсткіше удари вражають тих, хто має обмежену мобільність і менше можливостей швидко евакуюватися або захищатися.

Загальна динаміка за перший квартал 2026 року також тривожна: офіційні підрахунки вказують на 556 загиблих і 2 731 поранених цивільних — приблизно на 20% більше, ніж за той самий період 2025 року. Така тенденція демонструє, що інтенсивність бойових дій і пов’язані з нею небезпеки для мирного населення не лише не зменшуються, а місцями наростають.

Важливим є й те, що більшість інцидентів фіксуються в населених районах, де системи цивільного захисту перевантажені або відсутні. Це підкреслює необхідність посилення заходів безпеки, евакуаційних протоколів і гуманітарної допомоги для мешканців прифронтових громад.

Позиція ООН, ризики для цивільних та можливі кроки

ООН неодноразово звертала увагу на загострення гуманітарної ситуації в Україні, наголошуючи на потребі захищати цивільних та забезпечувати доступ до медичної допомоги та базових сервісів. У звітах також згадується, що дипломатичні зусилля ускладнюються, зокрема через неприйнятні вимоги сторін, тоді як реальна безпека мирних мешканців залишається під загрозою.

Окремо Місія звертає увагу на вплив бойових дій на дітей: зростання загальних показників смертності і поранень серед неповнолітніх викликає побоювання щодо довгострокових наслідків для здоров’я та розвитку. Показники дитячої смертності, як і загальна динаміка, ставлять Україну в групу країн з підвищеним ризиком для наймолодших, що вимагає посилення захисних і соціальних програм.

Щоб пом’якшити наслідки, правозахисні та гуманітарні організації рекомендують: активізувати зусилля щодо запровадження та дотримання правил мінімізації ризиків для цивільних, посилити моніторинг та розслідування інцидентів, забезпечити оперативну евакуацію вразливих груп і пришвидшити доставку медичної та гуманітарної допомоги у районах підвищеного ризику.

З огляду на поточні дані, ключовим завданням залишається зменшення впливу безпілотників і інших високоточних та некерованих засобів ураження на цивільну інфраструктуру і населення, а також пошук дієвих механізмів міжнародного реагування, що захищатимуть життя мирних людей.