Війна навколо Ірану може вдарити по посівах в Україні і підіграти РФ — Reuters

Конфлікт навколо Ірану вже має реальний вплив на українське сільське господарство: різке подорожчання дизелю і добрив змушує фермерів переглядати плани сівби, а експерти попереджають про можливе зниження обсягів експорту. Reuters на прикладі господарств у центральній Україні показує, як геополітична напруга відгукується на полях та у логістиці, і чому це може зіграти на руку РФ.

Війна навколо Ірану може вдарити по посівах в Україні і підіграти РФ — Reuters

За повідомленням агентства, фермери відчувають тиск через зростання вартості ключових ресурсів. 70-річний аграрій з центральної України вже прийняв рішення скоротити площі під кукурудзу, адже підвищення цін на добрива і пальне робить частину посівів економічно невигідною. Для багатьох господарств підвищення собівартості на десятки відсотків означає менше інвестицій у технології, у зберігання врожаю та в оплату праці, що в сумі може призвести до зниження виробництва.

Економічні наслідки для агросектору і ризики для експорту

Експерти відзначають, що подорожчання енергоносіїв має прямий ефект на собівартість вирощування культур. Керівник великого агрохолдингу прогнозує зростання витрат на 20–30% у короткостроковій перспективі, а загальні обсяги виробництва можуть зменшитися на 5–10% цього сезону. Це безпосередньо позначиться на експорті, адже Україна — один із ключових постачальників зерна на світові ринки. Менший експорт означає втрачені валютні надходження і підвищену вразливість продовольчої безпеки в регіоні.

Крім того, напруження на Близькому Сході створює умови, вигідні для країн-експортерів нафти й газу. Оскільки росія залишається великим постачальником енергоносіїв, вона може отримати додаткові дивіденди від високих цін, тоді як українські аграрії змушені імпортувати пальне та добрива за невигідними умовами. Це посилює дисбаланс у витратах і конкурентоспроможності продукції на зовнішніх ринках.

Локальні проблеми: логістика, сховища і держпідтримка

Окремою проблемою називають дефіцит місць зберігання пального: через атаки на інфраструктуру постачальники не формують великі запаси, що робить ринок вразливим до стрибків цін і перебоїв. Фермери, які не встигли або не мали можливості накопичити запаси дизелю та добрив, опинилися перед вибором — скорочувати посівні площі або працювати в збиток.

Аграрні асоціації вже звертаються до уряду і парламенту з проханням про тимчасову підтримку на період сівби: субсидії, пільгові кредити, компенсації за зростання логістичних витрат та стимулювання інвестицій у сховища й перевалочні потужності. Без оперативних рішень ризик того, що зниження виробництва перетвориться на тривалу тенденцію, зростає.

Наслідки цієї кризи можуть бути відчутні не лише для великих господарств, а й для дрібних фермерів, які мають менше можливостей для хеджування ризиків. Спроби оптимізувати витрати шляхом переключення культур або скорочення площ часто супроводжуються зниженням врожайності і відкладаються на майбутні сезони, коли відновлення потенціалу вимагатиме часу та інвестицій.

Щоб мінімізувати негативний ефект, потрібні скоординовані дії: державна підтримка, диверсифікація джерел постачання пального і добрив, а також інвестиції в енергоефективність і локальне зберігання. Інакше геополітична криза навколо Ірану ризикує послабити позиції України на світовому агроринку і фактично підіграти РФ, використавши ситуацію для підвищення свого впливу у секторі енергетики та торгівлі.