Тарифи на світло злетіли — що подорожчає в Україні

Підвищення тарифів на електроенергію стало тригером для хвилі здорожчання товарів і послуг по всій країні. Спроби бізнесу і домогосподарств адаптуватися до нових умов супроводжуються зростанням витрат у ланцюгах постачання, а наслідки відчуватимуться не миттєво, а поетапно. Тарифи на світло вже впливають на комуналку, виробництво і транспорт — і питання в тому, що саме подорожчає першим і наскільки відчутним буде удар по бюджетах українців.

Розбиралися, чому нові тарифи запустили ланцюг тотального подорожчання. По-перше, підвищені витрати на електроенергію відразу б'ють по підприємствах з енергоємними процесами: металургійні комбінати, хімічні заводи, хлібопекарні, підприємства харчової промисловості та водопостачання. По-друге, для малого і середнього бізнесу збільшення рахунків за світло означає автоматичний перегляд цін на послуги та товари. По-третє, енергетичні витрати закладаються в собівартість логістики, а отже зростають і тарифи на перевезення.

Найперше зростання цін відчують ті сфери, де частка електроенергії у витратах велика. Це, зокрема, такі напрямки: промислове виробництво, теплопостачальні компанії, агросектор під час зрошення та зберігання продукції, а також громадський транспорт у містах, де використовуються електротепло- і тягові системи. Для побутових споживачів найпростіший і найочевидніший ефект — підвищення комунальних платежів. Громадські послуги, що залежать від електроенергії (водопостачання, каналізація, вивіз сміття), також можуть переглянути свої тарифи.

Крім прямих витрат, існує ланцюговий ефект: підвищення витрат виробника призводить до подорожчання оптових цін, які в свою чергу стають фактором зростання роздрібних цін на продукти харчування і побутові товари. Особливо вразливі категорії — продукти з високою енергозалежністю: хліб, молочні вироби, заморожені продукти, овочі й фрукти з холодильних складів.

Для сімей з низьким та середнім доходом зростання витрат на електроенергію означає скорочення витрат на інші статті бюджету: харчування, транспорт, освіту, медичні послуги. Зростання собівартості товарів може прискорити інфляцію та загальне здорожчання споживчого кошика. На макрорівні підвищення електроенергії може знизити конкурентоспроможність енергоємних галузей, сповільнити інвестиції у виробництво та створення робочих місць.

Уряд та регулятори часто реагують на такі виклики комбінацією короткострокових і довгострокових заходів: цільові субсидії для вразливих груп населення, перехід на диференційовані тарифи, стимулювання енергоефективності і підтримка інвестицій в альтернативні джерела енергії. Однак ці кроки потребують часу і бюджетних ресурсів, які не завжди доступні у повному обсязі під час криз.

Щоб пом'якшити удар, експерти радять домогосподарствам та підприємствам фокусуватися на енергоефективності: модернізація освітлення, ізоляція, утеплення, використання енергоощадних приладів, інвестиції в сонячні панелі або міні-генерацію. Для бізнесу актуальні також переговори з постачальниками енергії, оптимізація графіків споживання та впровадження енергоменеджменту.

Водночас важливо відстежувати законодавчі ініціативи та рішення НКРЕКП щодо тарифного регулювання. Підвищення тарифів не відбувається у вакуумі — воно пов'язане з ринковими умовами, ціною на імпортне паливо, вартістю відновлюваної енергії та політичними рішеннями. Тому відповідь на питання, що саме і коли подорожчає, залежить від синергії цих факторів.

У підсумку, первинний удар від зростання тарифів на світло отримають енергоємні галузі та комунальні послуги, за ними — товари широкого споживання і транспорт. Населення відчує наслідки в платіжках і в магазинах. Найдієвіші інструменти протидії — державні компенсації для найбільш уразливих, комплексні програми енергоефективності та інвестиції в диверсифікацію джерел енергії. Моніторинг ситуації й оперативні аналітичні матеріали допоможуть приймати точніші рішення окремим споживачам і бізнесу.