Питання про контроль над доступом до мобільних мереж постало гостро з початком масованого використання безпілотників у війні. У суспільстві обговорюють різні механізми, серед яких пропозиція продавати SIM-карти виключно за пред'явленням паспорта. Чи спрацює таке рішення для протидії використанню українського зв'язку у застосунках, що допомагають ворогу — зокрема, для російським дронам — і які альтернативи можуть виявитися дієвішими?
Російським дронам потрібен український інтернет: чи продаватимуть SIM-карти лише за паспортом?Питання продажу SIM-карт за паспортом спричиняє одночасно очікування безпеки та побоювання щодо обмеження прав. На перший погляд, реєстрація абонентів за документами мала б ускладнити анонімне використання мобільного інтернету у військових цілях. Однак, як пояснюють експерти, існує кілька технічних і практичних перепон, що роблять цей механізм малоефективним у відриві від інших заходів.
Чому один лише паспорт не вирішить проблемуПерш за все, у випадку з безпілотними апаратами ворога важливі не тільки SIM-карти покупців у магазинах, а й різні джерела підключення: eSIM, картки, придбані за кордоном, супутникові лінки, а також тимчасові SIM від третіх осіб. Зловмисники можуть використовувати підроблені документи або посередників, а також організувати продаж і передачу вже зареєстрованих карток на чорному ринку. Тому вимога паспорт-ідентифікації підвищить бар'єр, але не ліквідує можливостей для зловживань.
Крім того, масова реєстрація призведе до значного навантаження на операторів і державні реєстри. Потрібні буде централізована база, обробка персональних даних, механізми перевірки достовірності документів, а також захист від витоків. Без належних ресурсів і чітких правил така ініціатива ризикує стати формальністю.
Не можна ігнорувати соціальні наслідки: складності з придбанням SIM для внутрішньо переміщених осіб, біженців, туристів і тимчасових працівників; збільшення черг у магазинах; можливі зловживання під час перевірок. Тому політичне рішення має поєднуватися з оцінкою витрат і правових ризиків.
Більш дієві та комплексні рішенняЕксперти радять не покладатися лише на контроль продажів. Серед ефективніших заходів — технічні та організаційні інструменти, які можна застосувати оперативно і таргетовано. Це, зокрема:
- співпраця з мобільними операторами для оперативного блокування підозрілих IMSI/IMEI, відстеження аномальної поведінки в мережі та тимчасового відключення певних клієнтів у районах бойових дій;
- використання спеціалізованих рішень з кіберзахисту і розвідки для ідентифікації командних каналів безпілотників;
- впровадження геофенсингу і обмежень на роботу мереж у встановлених зонах, де існує високий ризик застосування дронів;
- контроль за обігом IoT-модулів і модулів зв’язку, реєстрація IMEI-пристроїв та суворіші правила щодо eSIM-профайлів;
- розвиток систем електронної боротьби і радіоелектронного придушення, що фізично ускладнює використання комерційних мереж для керування БПЛА;
- законодавче врегулювання відповідальності за продаж і передачу зареєстрованих карток, а також підвищення штрафів за підробку документів.
Комплексний підхід, за словами експертів, має бути «шаруватим»: юридичні обмеження + технічні засоби + оперативна співпраця між силовими структурами та операторами зв'язку. Тільки так можна мінімізувати ризики, не створюючи непотрібних бар'єрів для цивільного користування зв'язком.
Зауважимо також важливість прозорості та контролю для уникнення порушень прав громадян. Будь-які заходи з реєстрації абонентів або обмеження доступу до мережі мають супроводжуватися чіткими процедурами, гарантіями збереження даних та механізмами оскарження рішень.
Підсумок: продаж SIM-карт лише за пред'явленням паспорта може стати одним із інструментів у боротьбі з використанням мережі для керування ворожими безпілотниками, але сам по собі він навряд чи вирішить проблему. Ефективність забезпечить поєднання технічних заходів, оперативної співпраці операторів і держави та законодавчої бази, яка мінімізує зловживання і захищає права громадян.