Пономарьова Мар'яна
Президент України Володимир Зеленський заявив, що у 2027 році загальна вартість війни для держави може сягнути 155 мільярдів євро. За його словами, для підтримання обороноздатності, закупівлі озброєння та посилення стійкості країни Україні знадобиться щонайменше 70 мільярдів євро додаткової допомоги від європейських партнерів.
Про це глава держави повідомив під час зустрічі в Брюсселі, звертаючись до учасників засідання Європейської ради. Зеленський наголосив, що йдеться не лише про поточні витрати української армії, а й про здатність країни протистояти російській агресії у перспективі. Фінансова підтримка, за його словами, має забезпечити виробництво зброї, функціонування оборонного сектору та захист цивільного населення.
Скільки коштуватиме війна для України у 2027 році
Оцінка у 155 мільярдів євро охоплює масштабні потреби, пов’язані з веденням бойових дій та забезпеченням безпеки держави. Україна змушена одночасно фінансувати армію, закуповувати боєприпаси, підтримувати оборонні підприємства, відновлювати пошкоджену інфраструктуру та забезпечувати стабільну роботу критично важливих сфер.
Володимир Зеленський підкреслив, що 70 мільярдів євро додаткової допомоги від Європи є реалістичною потребою. Ці кошти необхідні, щоб українські Сили оборони мали достатньо ресурсів для стримування російських військ і реагування на нові загрози. Президент закликав партнерів розглядати підтримку України не як короткострокову витрату, а як інвестицію у спільну безпеку континенту.
За словами глави держави, без належного фінансування Україна буде змушена складніше розподіляти бюджетні ресурси між соціальними видатками, відновленням та військовими потребами. В умовах тривалої війни це створює додаткове навантаження на державні фінанси та економіку. Саме тому міжнародна допомога залишається одним із ключових факторів фінансової стабільності країни.
Президент зазначив, що партнери мають заздалегідь визначити механізми підтримки на наступний рік. Це дозволить українській владі планувати оборонні закупівлі, укладати довгострокові контракти та розширювати виробництво необхідної продукції. Передбачуване фінансування також важливе для українського бізнесу, який працює на потреби фронту.
Україна планує збільшити виробництво ударних дронів
Окрему увагу Володимир Зеленський приділив безпілотним літальним апаратам. Сучасна війна продемонструвала, що дрони стали одним із головних інструментів розвідки, ураження цілей та контролю на полі бою. Вони допомагають виявляти позиції противника, коригувати артилерійський вогонь, завдавати ударів по військовій техніці та порушувати логістичні маршрути.
Українські військові також використовують безпілотники для протидії російським штурмовим групам. За словами президента, саме завдяки широкому застосуванню дронів вдається зупиняти значну частину атак, знижувати ризики для військовослужбовців і завдавати противнику відчутних втрат.
Зеленський заявив, що Україна має технологічні та виробничі можливості для істотного нарощування випуску безпілотників. За наявності фінансування виробництво окремих типів дронів можна подвоїти або навіть потроїти. Однак нині цьому заважає нестача коштів, яка обмежує закупівлю комплектувальних, розширення виробничих ліній та запуск нових проєктів.
Збільшення випуску безпілотників могло б посилити тиск на російські війська та військову інфраструктуру. Українська сторона розглядає розвиток оборонних технологій як один із найважливіших напрямів боротьби. Йдеться не тільки про кількість апаратів, а й про їхню якість, дальність польоту, точність, захищеність від засобів радіоелектронної боротьби та здатність працювати у складних погодних умовах.
Фінансова підтримка європейських держав у цьому напрямі може сприяти розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Вона дасть змогу підприємствам створювати нові робочі місця, залучати інженерів і розробників, розширювати дослідницькі програми та швидше впроваджувати інновації. У перспективі це може зміцнити не лише українську армію, а й технологічний потенціал усієї Європи.
Зеленський закликав врахувати оборону України у бюджеті ЄС
Під час виступу у Брюсселі президент також порушив питання довгострокового планування європейського бюджету. Він наголосив, що загроза з боку росії не зникне автоматично після завершення активної фази бойових дій. На його думку, Москва може зберігати агресивну політику, нарощувати військові можливості та готуватися до нових конфліктів.
Зеленський порівняв перспективу розвитку росії з моделлю Північної Кореї, де суспільство значною мірою орієнтоване на військову дисципліну та підготовку до протистояння. Президент застеріг, що росія може залишатися небезпечною для сусідніх країн навіть після завершення нинішньої війни. Саме тому Європі необхідно вже зараз розробляти системну політику стримування.
Український лідер підкреслив, що українська армія, військовий досвід і технології мають значення для безпеки всього континенту. Україна фактично стримує російську військову машину та водночас випробовує нові підходи до ведення війни. Отримані знання, технологічні рішення й досвід протидії агресії можуть бути важливими для оборонного планування європейських держав.
Водночас, за оцінкою президента, потреби України поки недостатньо відображені у бюджетному плануванні Європейського Союзу на період із 2028 року. Він закликав партнерів визначити, як саме українські оборонні спроможності мають бути враховані у майбутньому бюджеті ЄС. Йдеться про довгострокові програми фінансування, спільне виробництво озброєння, розвиток оборонних технологій та гарантії стабільної допомоги.
Для України така модель стала б важливою передумовою планування державних витрат. Коли уряд розуміє обсяг зовнішньої підтримки на кілька років уперед, він може ефективніше розподіляти власні кошти, підтримувати соціальні програми та спрямовувати ресурси на відновлення. Натомість нестабільне або запізніле фінансування ускладнює закупівлі та знижує спроможність оборонної промисловості.
Заява Зеленського фактично стала закликом до Європи перейти від ситуативної допомоги до чіткої довгострокової стратегії. Україна очікує не лише фінансових рішень, а й глибшої інтеграції у спільний європейський безпековий простір. У цьому контексті сума у 155 мільярдів євро демонструє масштаб викликів, які постануть перед державою у 2027 році.
Водночас додаткові 70 мільярдів євро, про які говорить президент, мають стати ресурсом для посилення оборони, розвитку виробництва та збереження стійкості української економіки. Від того, наскільки швидко європейські партнери ухвалять відповідні рішення, залежатимуть можливості України протистояти агресії та захищати безпеку всього регіону.