Всеволод Чабанець
Президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером на тлі нової хвилі російських атак. Сторони обговорили наслідки масованих ударів по житлових будинках, енергетичних об’єктах та іншій критично важливій інфраструктурі України. Окрему увагу під час зустрічі приділили подальшій військовій підтримці, захисту українського неба та використанню заморожених російських активів.
Перед розмовою з главою бельгійського уряду Володимир Зеленський зустрівся з королем Філіпом. Український президент подякував бельгійському народу за солідарність і допомогу, яку країна надає Україні в умовах повномасштабної війни. За його словами, підтримка європейських партнерів залишається надзвичайно важливою, особливо в періоди, коли росія посилює удари по цивільній інфраструктурі.
Наслідки російських атак по енергетиці України
Під час зустрічі Зеленський поінформував Барта де Вевера про ситуацію після чергових російських обстрілів. Упродовж вечора 15 жовтня під ударом опинилися енергетичні об’єкти щонайменше у двох регіонах України. Російські війська знову намагалися завдати шкоди системам, від яких залежить стабільне електропостачання населених пунктів, робота лікарень, підприємств і комунальних служб.
Через пошкодження енергетичної інфраструктури майже 15 тисяч жителів Волині залишилися без електроенергії. Часткові перебої також зафіксували в Києві та Київській області. У низці громад ремонтні бригади не могли одразу розпочати відновлювальні роботи, оскільки зберігалася небезпека повторних ударів. Така тактика росії створює додаткові ризики для працівників енергетичної сфери та ускладнює швидке повернення світла людям.
Російські атаки по енергетиці мають не лише воєнну, а й гуманітарну мету. Удари по підстанціях, лініях електропередачі та інших об’єктах критичної інфраструктури можуть залишати без базових послуг цілі міста й громади. Особливо складною ситуація стає в холодний період, коли від електропостачання залежать опалення, водопостачання та робота пунктів допомоги.
Українська влада наголошує, що рятувальники, енергетики та місцеві адміністрації працюють над ліквідацією наслідків обстрілів. Водночас постійна загроза нових атак змушує діяти максимально обережно. Саме тому міжнародна допомога у сфері протиповітряної оборони та захисту енергетичних об’єктів залишається одним із головних питань для Києва.
Чому Україні потрібні додаткові F-16
Однією з ключових тем переговорів Зеленського і де Вевера стало посилення української авіації. Президент України заявив, що винищувачі F-16 потрібні для ефективнішого захисту повітряного простору та відбиття атак російських безпілотників і ракет. Йдеться, зокрема, про протидію реактивним дронам типу «Шахед», які росія використовує для ударів по містах та об’єктах критичної інфраструктури.
Україна працює з Бельгією над якнайшвидшим отриманням додаткових винищувачів. Під час розмови також порушили питання можливого постачання боєприпасів для літаків. Наявність достатньої кількості озброєння є не менш важливою, ніж передача самих літаків, адже від цього залежить спроможність українських військових виконувати бойові завдання та захищати цивільне населення.
Посилення авіаційної складової української оборони має стратегічне значення. Сучасні винищувачі можуть допомагати виявляти та знищувати повітряні цілі, прикривати важливі райони й підтримувати роботу інших елементів протиповітряної оборони. Для України це особливо актуально через постійне застосування росією комбінованих атак, під час яких одночасно використовуються безпілотники, крилаті та балістичні ракети.
Окремим викликом залишається захист цивільної інфраструктури на великій території. Навіть за наявності сучасних систем оборони неможливо повністю виключити загрозу, тому Україна просить партнерів збільшувати обсяги військової допомоги та прискорювати ухвалення відповідних рішень. Додаткові F-16 і боєприпаси до них можуть посилити спроможність української армії реагувати на повітряні атаки.
Заморожені російські активи та відповідальність агресора
Володимир Зеленський і Барт де Вевер також обговорили питання російських активів, які були заморожені в межах міжнародних санкцій. Президент України наголосив, що ці кошти мають залишатися заблокованими доти, доки триває російська агресія. На думку української сторони, росія не повинна отримати доступ до ресурсів, які потенційно може використати для продовження війни, нових атак і дестабілізації ситуації в Європі.
Замороження активів є одним із важливих інструментів тиску на державу-агресора. Російські фінансові ресурси, обмежені санкціями, не мають працювати на підтримку військової машини кремля. Водночас Україна послідовно порушує питання про те, як спрямувати ці кошти на відновлення зруйнованих міст, компенсацію збитків і посилення обороноздатності.
Для Києва принципово важливо, щоб міжнародна політика щодо російських активів залишалася послідовною. Будь-яке послаблення обмежень без припинення агресії може бути сприйняте Москвою як сигнал про можливість уникнути відповідальності. Саме тому Україна закликає партнерів зберігати санкційний тиск і не дозволяти росії використовувати фінансові ресурси для підготовки нових ударів.
Переговори Зеленського з бельгійським прем’єр-міністром продемонстрували, що безпекові питання залишаються в центрі українсько-бельгійської співпраці. Наслідки нових російських атак, потреба в додаткових винищувачах F-16, боєприпасах і захисті енергетики потребують скоординованої відповіді партнерів. Україна очікує, що міжнародна підтримка й надалі буде практичною, своєчасною та спрямованою на захист людей.
Водночас зустріч із Бартом де Вевером стала ще одним підтвердженням дипломатичної роботи України для зміцнення коаліції держав, які підтримують її суверенітет і територіальну цілісність. Київ продовжує наголошувати: для припинення російського терору необхідні не лише заяви, а й конкретні рішення — посилення протиповітряної оборони, передача сучасної техніки, забезпечення боєприпасами та збереження економічного тиску на агресора.