Зеленський доручив СБУ готувати відплату РФ за Краматорськ і Прилуки

Президент України Володимир Зеленський заявив, що росія отримає відповідь на удари по українській інфраструктурі, зокрема по об’єктах, пов’язаних із цифровими системами та дата-центрами. Про це глава держави повідомив після розмови з керівником Служби безпеки України Олександром Покладом. Заява прозвучала на тлі масованих атак РФ по українських містах, серед яких були Краматорськ і Прилуки.

За словами президента, Україна має можливості для дзеркальної реакції та вже здійснює відповідні кроки. Водночас Володимир Зеленський не розкрив деталей операцій, пославшись на міркування безпеки. Він наголосив, що українська сторона не залишає без відповіді удари по критично важливій інфраструктурі та об’єктах, які можуть використовуватися у воєнних цілях.

Зеленський доручив СБУ готувати відплату РФ за Краматорськ і Прилуки — саме так у політичному та безпековому контексті сприймається доручення посилити підготовку відповідних заходів. Однак конкретні терміни, цілі та формати можливої відповіді офіційно не оголошувалися.

Що заявив президент про удари по дата-центрах

Коментуючи нічну атаку на дата-центр російської компанії «Яндекс» та можливі українські операції проти цифрової інфраструктури РФ, президент зазначив, що Україна здатна діяти симетрично. За його словами, російські війська раніше завдавали ударів по українських дата-центрах, а українська сторона відповіла на такі атаки.

«Ми точно теж можемо. Ми завжди відповідаємо дзеркально. Дата-центри — ви всі знаєте, вони били й б’ють по наших дата-центрах. Ми відповіли їм. Усі деталі не можу сказати», — заявив Володимир Зеленський.

Дата-центри мають важливе значення для роботи державних сервісів, банківської системи, телекомунікаційних компаній, підприємств оборонного сектору та інших критичних структур. Пошкодження таких об’єктів може впливати не лише на зберігання інформації, а й на функціонування цифрових платформ, каналів зв’язку та систем управління.

Водночас українська влада традиційно не розкриває оперативних деталей, якщо йдеться про роботу спеціальних служб. Це стосується можливих цілей, використаних засобів, маршрутів та наслідків операцій. У силових структурах пояснюють, що передчасне розголошення інформації може поставити під загрозу подальші дії та людей, залучених до їх проведення.

Удари по Краматорську та Прилуках

Заява президента прозвучала після смертоносних атак російських військ по українських населених пунктах. Одним із найтяжчих епізодів став удар по Прилуках, унаслідок якого, за словами Володимира Зеленського, загинули 29 людей. Серед загиблих були п’ятеро дітей. Ще 54 людини дістали поранення.

Атаки по цивільних районах і міській інфраструктурі вкотре загострили питання про необхідність посилення протиповітряної оборони, захисту енергетичних об’єктів, систем зв’язку та укриттів. Українські посадовці наголошують, що російські удари мають системний характер, а їхньою метою є не лише військові об’єкти, а й залякування населення, порушення роботи міст та тиск на економіку.

Краматорськ також регулярно зазнає російських атак через своє розташування та значення для української оборони й логістики. Удари по місту створюють загрозу для цивільних мешканців, працівників комунальних служб, медиків та рятувальників. Кожна така атака потребує оперативної роботи екстрених служб, розбору завалів, надання допомоги постраждалим і відновлення пошкоджених об’єктів.

Україна розглядає удари по Краматорську та Прилуках як черговий прояв російської ескалації. Саме тому в Києві говорять не лише про дипломатичний тиск, а й про практичні заходи, спрямовані на зменшення здатності росії завдавати нових ударів. Ідеться про посилення розвідки, розвиток безпілотних систем, захист цифрової інфраструктури та дії спеціальних служб.

Якою може бути відповідь України

Публічна заява президента не означає розкриття конкретного плану операції. СБУ та інші українські силові структури можуть працювати за кількома напрямами: виявлення військових об’єктів, які забезпечують російські атаки, протидія системам управління, зниження можливостей ворожої логістики та блокування цифрових ресурсів, що використовуються у війні.

Окрему увагу українська сторона приділяє кібербезпеці. Росія застосовує кібератаки паралельно з ракетними та дроновими ударами. Спроби вивести з ладу державні ресурси, банки, операторів зв’язку або підприємства критичної інфраструктури можуть відбуватися одночасно з фізичними атаками. У відповідь Україна розвиває власні спроможності та посилює координацію між військовими, спецслужбами й цивільними установами.

Формулювання про «дзеркальну» відповідь має також політичне значення. Воно демонструє, що Україна прагне перенести війну на ті напрямки, де росія вважає себе захищеною від наслідків власної агресії. Для кремля це сигнал про те, що атаки на українські міста, цифрові системи та інфраструктуру не залишатимуться без наслідків.

Водночас українська влада наголошує на необхідності дотримання міжнародного гуманітарного права та зосередження на законних військових цілях. Будь-які рішення у сфері безпеки ухвалюються з урахуванням оперативної ситуації, розвідувальних даних і потенційних ризиків для цивільного населення.

Після атак по Краматорську та Прилуках Київ також продовжує роботу з міжнародними партнерами. Україна закликає посилити санкційний тиск на Росію, надати додаткові засоби протиповітряної оборони, боєприпаси та обладнання для захисту критичної інфраструктури. За словами представників української влади, дипломатичні канали використовуються одночасно з військовими та безпековими інструментами.

Наразі офіційно не повідомляється, коли саме та в якій формі може відбутися наступна відповідь України. Володимир Зеленський лише підтвердив, що відповідні рішення готуються, а частина дій уже могла бути реалізована. Подальші подробиці, ймовірно, стануть відомими після завершення операцій або тоді, коли їх розкриття не створюватиме загрози для українських військових і співробітників спецслужб.

Українська позиція залишається незмінною: кожен удар росії по цивільних, інфраструктурі чи цифрових системах має отримати відповідь. Водночас головним завданням Києва залишається захист життя людей, зміцнення оборони та позбавлення росії можливості продовжувати терор проти українських міст.