Встановлено 8 російських офіцерів, причетних до удару по Сумах у Вербну неділю 2025 — хто за атакою

У результаті масштабного розслідування слідчі і експерти встановили особи високопоставлених російських військових, які, за версією української прокуратури, стоять за смертельним ударом по мирному місту. Ця справа викликала широкий резонанс у суспільстві та політичних колах, адже атака відбулася в релігійне свято і забрала життя десятків людей.

Встановлено 8 російських офіцерів, причетних до удару по Сумах у Вербну неділю 2025 — хто за атакою

Наразі офіційно повідомлено, що 13 квітня 2025 року по Сумах було завдано два балістичні удари ракетами Іскандер‑М, запущеними нібито з території Курської та Воронезької областей РФ. Внаслідок атаки загинуло 35 людей, серед них двоє дітей, ще 125 осіб дістали поранення, у тому числі 22 дитини. Ракетні боєприпаси, як зазначають експерти, були оснащені осколково‑фугасними бойовими частинами, що збільшило кількість жертв та руйнувань.

Після понад сотні криміналістичних експертиз, балістичних досліджень та слідчих дій правоохоронці назвали імена осіб, які, за їхніми висновками, ініціювали, координували та віддавали накази на виконання удару. Серед встановлених фігурантів є командири вищого званого складу, відповідальні як за прийняття рішень, так і за безпосереднє забезпечення пусків.

Хто саме встановлений і яку роль вони нібито виконували

За інформацією Генеральної прокуратури, серед восьми імен, які фігурують у справі, названі ті, хто давав пріоритетні розпорядження та координував операцію. Зокрема, йдеться про ініціаторів наказу, керівників підготовки і тих, хто віддавав команди на пуски ракет. Слід підкреслити, що всім восьми особам заочно повідомлено про підозру у вчиненні воєнних злочинів за попередньою змовою, що призвели до загибелі людей.

Імена, які згадуються у офіційному повідомленні прокуратури: генерал‑полковник Олексій Кім та полковник Василь Соловйов — нібито ініціатори та розпорядники удару; підготовку та координацію операції, за даними слідства, забезпечували віце‑адмірал Сергій Пинчук, полковник Олександр Киседобєв, контр‑адмірал Олексій Петрушин та полковник Анатолій Городецький; безпосередні команди на запуски ракет нібито давали полковники Роман Полушин і Сергій Пономарєв. Прокуратура підкреслює, що ці висновки ґрунтуються на результатах комплексних експертиз і слідчих дій.

Наслідки атаки, реакція і правова перспектива

Окрім людських втрат, удар спричинив значні матеріальні збитки: понад 70 будівель було зруйновано або пошкоджено, серед них — пам’ятки історії та інфраструктурні об’єкти; постраждало 36 автівок та автобус. Загальні збитки оцінюють приблизно у 200 млн грн. Слідчі називають атаку цілеспрямованим кроком, спрямованим на залякування цивільного населення та підрив морального стану громади.

Генеральний прокурор у своєму зверненні наголосив, що підозрювані будуть притягнуті до відповідальності, навіть якщо це відбудеться заочно: «російські палачі будуть встановлені і покарані. Послідовно, системно, до останнього», — йшлося у заяві. Процесуальні кроки включають формування доказової бази для міжнародних судових інстанцій, а також координацію з партнерами щодо оголошення підозрюваних у розшук і подальших санкційних заходів.

Експерти, що вивчали наслідки удару, звертають увагу на низку обставин, які вказують на умисний характер атаки: вибір часу (релігійне свято з підвищеною кількістю людей у місті), використання бойових частин, що мають максимальний потенціал шкоди, та скоординований запуск з різних напрямків. Політичні аналітики також зазначають, що такі дії є частиною широкої кампанії тиску на громадянське суспільство і владу України з метою домогтися певних політичних кроків.

Родини загиблих та поранені продовжують отримувати медичну та психологічну допомогу, а місцева громада організовує волонтерську підтримку постраждалих. Паралельно триває судово‑експертне забезпечення справи: проведено близько 130 експертиз, що допомогли відтворити траєкторії польоту, визначити тип снарядів і встановити джерела запуску.

Ця справа має важливе значення не лише як кримінальне розслідування, а й як частина міжнародного процесу притягнення винних до відповідальності за злочини проти цивільного населення. З огляду на оприлюднені дані та зібрані докази, українська сторона наполягає на систематичному документуванні таких інцидентів та передачі матеріалів до міжнародних інституцій для подальшої правової оцінки.