Ірма Шелест
Уряд готує зміни до правил бронювання працівників, однак остаточні положення нової постанови ще не затверджені. Одне з ключових питань, яке обговорюють представники Кабінету Міністрів, парламенту та бізнесу, стосується можливих обмежень на кількість заброньованих співробітників. За попередньою інформацією, у фінальному документі не планують закріплювати конкретні квоти на рівні 85% і 60%.
Про це заявив народний депутат від партії «Слуга народу» Федір Веніславський. Він повідомив, що представники Міністерства економіки поінформували профільний комітет Верховної Ради про підготовку оновленої редакції урядової постанови. За словами парламентаря, під час доопрацювання було враховано низку зауважень, які виникли після обговорення запропонованих змін.
У постанові не планують фіксувати квоти 85% і 60%
Під час попередніх дискусій ішлося про можливе скорочення граничної кількості працівників, яких підприємства зможуть бронювати від мобілізації. Зокрема, розглядалися показники 85% для окремих підприємств і 60% для певних категорій комунальних установ та служб. Такі пропозиції викликали занепокоєння у представників бізнесу, органів місцевого самоврядування та частини народних депутатів.
Федір Веніславський пояснив, що нині в урядовому проєкті немає наміру встановлювати саме такі відсоткові обмеження як універсальне правило. Водночас це не означає, що система бронювання залишиться без змін. Уряд продовжує шукати механізм, який дозволить одночасно забезпечити потреби оборони, зберегти функціонування критично важливих підприємств і не допустити безконтрольного розширення кількості заброньованих осіб.
Важливо, що документ поки не має остаточного вигляду. Проєкт постанови перебуває на етапі доопрацювання, а його положення можуть змінюватися до моменту ухвалення. Тому конкретні правила для підприємств, установ і працівників стануть зрозумілими лише після оприлюднення фінальної редакції та набуття нею чинності.
Відсутність фіксованих квот, за задумом авторів змін, може дозволити уряду гнучкіше враховувати специфіку різних сфер. Підприємства оборонно-промислового комплексу, енергетики, транспорту, медицини, зв’язку та інших важливих галузей мають різні потреби в персоналі. Єдина межа для всіх категорій може не враховувати ані особливості виробництва, ані реальну кількість працівників, необхідних для безперервної роботи.
Які функції матиме координаційний орган
Одним із запропонованих нововведень є створення координаційного органу з питань мобілізації та бронювання. За словами Веніславського, така структура не отримає повноважень самостійно ухвалювати рішення щодо статусу підприємств або бронювання працівників.
Орган матиме дорадчо-консультативний характер. Його завданням може стати підготовка рекомендацій для міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів влади та військових адміністрацій. Він також зможе аналізувати практику застосування правил бронювання, виявляти проблемні питання та пропонувати зміни до критеріїв.
Водночас остаточні рішення залишатимуться за тими державними органами, які мають відповідні повноваження згідно із законодавством. Координаційна структура не зможе одноосібно визнавати підприємство критично важливим, позбавляти його такого статусу або скасовувати вже надане бронювання.
Такий підхід має розмежувати консультаційну та владну функції. Уряд розраховує, що спільне обговорення проблем мобілізації та бронювання допоможе виробити зрозуміліші правила, однак юридично значущі рішення повинні ухвалювати уповноважені державні установи. Це особливо важливо для бізнесу, оскільки будь-яка зміна статусу підприємства без чіткої процедури може вплинути на роботу колективу та виконання виробничих завдань.
Питання складу нового органу, порядку його роботи та переліку установ, які можуть бути залучені до консультацій, також ще потребують узгодження. Очікується, що ці деталі визначать під час подальшого доопрацювання урядової постанови.
Чому уряд переглядає підходи до бронювання
Необхідність змін Веніславський пов’язує зі стрімким збільшенням кількості заброньованих працівників. За його словами, порівняно з початком року спостерігається помітна динаміка зростання. На думку депутата, держава має з’ясувати, у яких галузях і за яких умов відбулося це збільшення, а також чи було воно достатньо обґрунтованим.
Бронювання покликане забезпечити стабільну роботу підприємств і установ, які мають важливе значення для держави, економіки та обороноздатності. Однак надмірне розширення переліку заброньованих може створити дисбаланс між потребами економіки та мобілізаційними завданнями. Саме тому уряд прагне перевірити, чи відповідають чинні рішення реальній важливості підприємств і кількості працівників, необхідних для їхньої діяльності.
Окрему увагу можуть приділити критеріям, за якими підприємства отримують або підтверджують статус критично важливих. Йдеться не лише про фінансові показники чи сплату податків, а й про значення конкретної компанії для функціонування регіону, забезпечення населення, виконання оборонних замовлень і підтримки стратегічних галузей.
Парламентар також звернув увагу на те, що під час підготовки змін уряд, на його думку, недостатньо консультувався з профільним комітетом Верховної Ради. Відсутність широкого обговорення може призвести до появи норм, які буде складно застосовувати на практиці. Саме тому депутат закликав детальніше аналізувати запропоновані положення та враховувати позиції підприємств і органів місцевого самоврядування.
Для роботодавців ключовими залишаються питання швидкості погодження заявок, прозорості критеріїв і стабільності вже отриманого статусу. Бізнес побоюється, що нечіткі правила можуть спричинити затримки під час оформлення бронювання або створити ризик втрати можливості зберігати працівників, необхідних для безперервної роботи.
Водночас держава має гарантувати, що бронювання не використовуватимуть формально або без належного обґрунтування. Перегляд правил має допомогти виявити випадки, коли кількість заброньованих не відповідає реальним потребам підприємства. У підсумку уряд прагне побудувати систему, у якій рішення ухвалюватимуться на основі чітких критеріїв, перевірених даних і зрозумілої процедури.
Таким чином, наразі квоти 85% і 60% не мають бути закріплені в постанові як остаточні обмеження. Проте це питання залишається частиною загальної дискусії про контроль за бронюванням. Остаточний зміст документа залежатиме від результатів подальших консультацій і рішень Кабінету Міністрів.