Всеволод Чабанець
Україна та Польща зробили важливий крок уперед у діалозі щодо питань національної пам’яті. Йдеться про теми, які десятиліттями впливають на сприйняття спільної історії, суспільні настрої та політичні контакти між двома державами. Заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук наголосила, що досягнутий прогрес має значення не лише для істориків чи дипломатів, а й для майбутнього українсько-польських відносин.
Про це посадовиця заявила під час форуму, присвяченого 20-річчю Українського інституту національної пам’яті. У центрі уваги заходу були роль державної політики пам’яті, захист історичної правди та необхідність відкритого діалогу із сусідніми країнами. За словами Ірини Верещук, саме конструктивна взаємодія дає змогу переходити від суперечок до пошуку рішень, які враховують інтереси обох сторін.
Україна та Польща посилюють діалог у сфері історичної пам’яті
Ірина Верещук зазначила, що політика національної пам’яті давно вийшла за межі внутрішньої гуманітарної політики. Вона безпосередньо пов’язана із зовнішньополітичним курсом держави, відносинами із сусідами та здатністю країн спільно відповідати на сучасні виклики. Історичні питання можуть як ускладнювати партнерство, так і ставати основою для взаєморозуміння, якщо сторони готові говорити відверто й відповідально.
За її словами, пам’ять про минуле має зовнішньополітичне та геополітичне значення. Вона впливає на місце України у світі, характер співпраці з іншими державами та спроможність захищати власні інтереси. Особливо важливим цей аспект стає в умовах російської агресії, коли Москва намагається використовувати історичні суперечності для послаблення партнерства між Україною та Польщею.
Посадовиця підкреслила, що росія прагне маніпулювати минулим, нав’язувати власні трактування подій та провокувати конфлікти між народами. Саме тому Києву й Варшаві важливо не дозволяти зовнішнім силам перетворювати складні сторінки історії на інструмент політичного протистояння. Спільний пошук правди, повага до пам’яті жертв і готовність чути одне одного можуть стати надійним захистом від таких спроб.
«Політика пам’яті впливає на наше місце у світі, на відносини з сусідами, а також на здатність протистояти російським спробам використати минуле проти нашого майбутнього», — наголосила Ірина Верещук.
Вона також подякувала польській стороні за участь у розвитку двостороннього діалогу. На думку представниці Офісу президента, спільна робота українських і польських фахівців, дипломатів та державних інституцій допомагає поступово долати складні питання. Водночас результатом такого процесу має бути не формальна домовленість, а практичні кроки, здатні зміцнити довіру між суспільствами.
«У нас досягнуто поступу в діалозі з Польщею. Я дякую польській стороні та всій команді, яка робить усе залежне, аби ми знайшли потрібні слова й кроки, що зроблять наші нації сильнішими», — сказала Верещук.
Чому українсько-польське порозуміння має стратегічне значення
Відносини України та Польщі мають особливу вагу для безпеки Центральної та Східної Європи. Дві держави об’єднує спільне розуміння російської загрози, підтримка українського опору та зацікавленість у стабільності регіону. Водночас будь-які історичні непорозуміння можуть використовуватися противниками для поширення недовіри й розколу.
Саме тому прогрес у питаннях національної пам’яті є важливим політичним сигналом. Він свідчить про готовність України та Польщі вести складну розмову без замовчування проблем і взаємних звинувачень. Такий підхід не означає відмову від власного бачення історії. Навпаки, він передбачає захист національної правди із одночасною повагою до пам’яті іншої сторони.
Для Києва стратегічне партнерство з Варшавою залишається одним із ключових напрямів зовнішньої політики. Польща послідовно підтримує Україну та відіграє важливу роль у європейській безпеці. У таких умовах зміцнення політичного діалогу, зокрема щодо історичних тем, створює додаткові можливості для координації дій у питаннях оборони, гуманітарної допомоги та спільної протидії російській пропаганді.
Покращення відносин між Україною та Польщею вже привертає увагу росії. Українська сторона раніше наголошувала, що Москва занепокоєна зближенням двох країн, оскільки сильне партнерство зменшує простір для російських маніпуляцій. Тісна взаємодія Києва та Варшави також посилює позиції обох держав у європейському політичному середовищі.
Верещук відзначила внесок українських державних інституцій
Окремо Ірина Верещук подякувала керівнику Офісу президента Кирилу Буданову. Вона зазначила, що його особиста участь у низці ініціатив, пов’язаних із захистом національної пам’яті, допомогла досягти позитивних результатів. За словами посадовиці, залучення керівництва держави до таких процесів демонструє, що історична політика є важливою складовою національної безпеки.
«Хочу окремо подякувати керівнику Офісу президента генералу Буданову. Саме його пряма участь у багатьох ініціативах із захисту національної пам’яті в багатьох випадках визначила успішний результат», — заявила вона.
Подяку також було висловлено команді Українського інституту національної пам’яті. Установа протягом двох десятиліть працює над дослідженням історії України, збереженням пам’яті про важливі події та формуванням державної політики у цій сфері. Її діяльність має значення не лише для українського суспільства, а й для міжнародного діалогу.
Подальший розвиток українсько-польських відносин залежатиме від того, наскільки послідовно сторони виконуватимуть досягнуті домовленості. Важливими залишаються регулярні консультації, участь істориків та представників громадськості, спільне вшанування жертв трагедій і недопущення політизації болючих тем.
Досягнутий поступ не означає, що всі суперечності вже остаточно вирішені. Проте він свідчить про наявність політичної волі продовжувати переговори та шукати прийнятні для обох країн рішення. Саме такий підхід здатен перетворити складну історичну спадщину з джерела напруги на основу для взаємної поваги, довіри й довготривалого партнерства.