Забезпеченість укриттями в Києві суттєво відрізняється залежно від району. В одних частинах столиці показник перевищує 80%, тоді як в інших він не досягає й 40%. Така різниця означає, що мешканці міста мають нерівні можливості для захисту під час повітряних атак.
Проблема доступності захисних споруд знову опинилася в центрі уваги після озвучення статистики щодо районів Києва. Голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк повідомила, що між окремими частинами столиці існує значний розрив. У деяких районах укриттями забезпечена більшість населення, а в інших ситуація залишається набагато складнішою.
За наведеними даними, найвищий показник зафіксували в Подільському районі. Там рівень забезпеченості захисними спорудами становить близько 82%. В Оболонському районі цей показник сягає приблизно 75%. Водночас у Деснянському районі укриттями забезпечено лише 39% потреби. Таким чином, різниця між окремими районами може бути більшою ніж удвічі.
У яких районах Києва найбільше укриттів
Подільський район наразі називають одним із найбільш забезпечених укриттями в столиці. Показник у понад 80% свідчить про те, що тут функціонує значна кількість захисних споруд, доступних для мешканців. Високий результат також демонструє Оболонський район, де рівень забезпеченості наближається до 75%.
Однак навіть високий відсоток не означає, що кожен мешканець гарантовано має безпечне місце поруч із домом. Статистика охоплює загальну ситуацію в районі, але не завжди відображає відстань до конкретного укриття, його місткість, технічний стан і можливість потрапити всередину під час тривоги.
Найбільш проблемною серед наведених територій є Деснянський район. Показник у 39% означає, що захисними спорудами охоплена менша частина потреб населення. Для великого міського району це створює додаткові ризики, особливо в разі масованих атак, коли мешканці змушені одночасно шукати безпечне місце.
Різниця між 82% у Подільському районі та 39% у Деснянському демонструє нерівномірність міської інфраструктури. Ідеться не лише про кількість приміщень, а й про їхнє розташування. Навіть кілька укриттів у районі не вирішують проблему, якщо вони зосереджені в одній частині, а мешканці інших кварталів не можуть швидко до них дістатися.
У деяких кварталах захисних споруд немає
Окремо звертають увагу на те, що в Києві є квартали, де захисні споруди фактично відсутні. У такій ситуації люди можуть не мати зрозумілого та реалістичного плану дій під час повітряної тривоги. Якщо найближче укриття розташоване далеко, спускатися до нього в умовах обмеженого часу може бути небезпечно.
Нерівномірне розміщення укриттів є проблемою не лише для житлових будинків. Складнощі виникають також біля навчальних закладів, медичних установ, торговельних об’єктів і транспортних вузлів. Упродовж дня в цих місцях перебувають не тільки місцеві жителі, а й працівники, учні, пасажири та відвідувачі. Тому оцінювати потребу в укриттях потрібно з урахуванням реальної кількості людей, які перебувають у районі.
Представниця парламентського комітету наголосила, що місцева влада має не просто фіксувати наявні споруди, а й формувати чітке бачення подальшого розвитку системи цивільного захисту. Йдеться про планування нових укриттів, визначення пріоритетних кварталів і забезпечення доступності приміщень для всіх категорій населення.
Особливо важливо враховувати потреби людей з інвалідністю, літніх мешканців, дітей і батьків із маленькими дітьми. Для них навіть невелика відстань, сходи або відсутність освітлення можуть стати серйозною перешкодою. Захисна споруда має бути не лише формально внесена до переліку, а й придатна для реального використання.
Доступність укриття важливіша за сам факт його наявності
Наявність укриття неподалік будинку ще не гарантує, що люди зможуть скористатися ним під час атаки. Однією з ключових проблем залишається доступ до приміщень. Частина укриттів може бути зачинена, використовуватися не за призначенням або відкриватися із запізненням. У такому разі запис про споруду в офіційній статистиці не відповідає реальним потребам мешканців.
Повідомлялося, що близько 8% укриттів у Києві не відкривають під час російських атак. Крім того, деякі об’єкти можуть існувати лише формально: приміщення є на папері, але воно не підготовлене до перебування людей. Причинами можуть бути незадовільний стан, відсутність необхідного обладнання, захаращеність або проблеми з відповідальними за доступ особами.
Для мешканців важливо заздалегідь знати, де розташоване найближче укриття, яким є маршрут до нього та хто відповідає за відкриття. Проте остаточне рішення щодо безпеки інфраструктури має забезпечувати міська влада спільно з балансоутримувачами будівель. У критичній ситуації люди не повинні витрачати час на пошук ключів, з’ясування повноважень або спроби потрапити до закритого приміщення.
Система укриттів у Києві потребує комплексного підходу. Потрібно збільшувати кількість захисних споруд у районах із найнижчими показниками, перевіряти їхній стан, контролювати доступ і регулярно оновлювати інформацію про місткість. Водночас важливо проводити оцінку не за кількістю об’єктів, а за тим, скільки людей вони справді можуть прийняти.
Розрив між районами столиці показує, що питання цивільного захисту залишається нерівномірно вирішеним. Подільський та Оболонський райони демонструють вищі показники, але ситуація в Деснянському районі та окремих кварталах потребує додаткової уваги. Без системного планування мешканці різних частин Києва й надалі матимуть неоднаковий рівень безпеки під час повітряних тривог.
Для столиці важливо не лише мати укриття в переліку, а й гарантувати їхню доступність, справність і рівномірне розташування. Саме від цього залежить, чи зможуть люди швидко дістатися безпечного місця в момент загрози.
У КМДА пообіцяли відремонтувати укриття, попри сморід і занедбаність