Укриття під час війни: що виявило розслідування «Наша справа»

Під час повітряної тривоги наявність укриття поруч із будинком, школою, лікарнею чи робочим місцем може стати питанням життя і безпеки. Водночас сам факт внесення об’єкта до переліку захисних споруд ще не означає, що люди зможуть безперешкодно потрапити туди, перебувати всередині достатній час і розраховувати на належний рівень захисту. Саме цю різницю між формальною наявністю укриттів та їхньою реальною готовністю продемонструвало розслідування проєкту «Наша справа».

Для з’ясування ситуації журналістка направила запити до обласних центрів і міст України. У відповідь було отримано 77 офіційних документів. Дані надали 19 областей, у відповідях яких загалом фігурують 50 449 об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Однак ця цифра включає різні типи споруд: від повноцінних сховищ і протирадіаційних укриттів до найпростіших приміщень, які можуть мати зовсім інший рівень захисту.

Скільки укриттів є в Україні та наскільки вони готові

Найбільше об’єктів захисного фонду обліковує Львівська область — 7 430. У Харківській області зазначено 5 013 об’єктів, у Дніпропетровській — 3 687, у Хмельницькій — 3 088, у Житомирській — 2 912, а в Одеській — 2 813. На перший погляд ці показники можуть створювати враження, що в регіонах є достатня кількість повноцінних бомбосховищ. Проте структура фонду свідчить про інше.

Наприклад, у Львівській області з 7 430 об’єктів лише 260 є сховищами. Ще 682 мають статус протирадіаційних укриттів, п’ять є спорудами подвійного призначення, три — мобільними укриттями. Основну частину становлять найпростіші укриття — 6 480 об’єктів.

Подібна ситуація спостерігається і на Харківщині. Із 5 013 об’єктів 3 838 є найпростішими укриттями. Окремо область обліковує 417 сховищ, 720 протирадіаційних укриттів, 33 споруди подвійного призначення та п’ять мобільних об’єктів. Тому статистика про тисячі укриттів у конкретному регіоні не повинна автоматично сприйматися як інформація про таку саму кількість обладнаних бомбосховищ.

Найбільш контрастні дані щодо готовності надала Полтавська область. Із 1 391 об’єкта 277 визначили як готові, 542 — як обмежено готові, а 572 — як неготові до використання. Це означає, що понад 41% об’єктів області не можуть повноцінно виконувати функцію укриття. Для мешканців це має принципове значення, адже під час атаки часу на пошук альтернативного місця може не бути.

Окремою проблемою залишається технічний стан захисних споруд. В Івано-Франківській області серед областей, які надали чіткі цифри, зафіксували найбільшу кількість об’єктів, що потребують капітального ремонту або реконструкції, — 751. Причини непридатності укриттів можуть бути різними: аварійний стан конструкцій, підтоплення, несправність інженерних систем, відсутність вентиляції, потреба в ремонті або недостатнє облаштування приміщень.

Показовою є ситуація в Миколаєві. На обліку перебуває 471 об’єкт, зокрема 222 сховища, 229 найпростіших укриттів і 20 мобільних споруд. Водночас 170 із 222 сховищ визнали неготовими до використання. Серед причин називали несправність фільтровентиляційного обладнання, підтоплення, аварійний стан, необхідність реконструкції, поточного ремонту та дооблаштування.

Перевірки укриттів, порушення та відповідальність

Важливо оцінювати не тільки кількість укриттів, а й те, як часто їх перевіряють. Саме регулярні обстеження дають змогу виявити несправності, відсутність необхідного обладнання, проблеми з доступом і порушення правил експлуатації. Проте масштаби перевірок у регіонах помітно відрізняються.

У Чернівецькій області провели 1 829 обстежень різного типу. Водночас 53 планових комплексних обстеження не відбулися через відсутність об’єкта, власника або з інших причин. За такими випадками склали відповідні акти. Це демонструє, що навіть організаційний етап перевірки може бути складним, особливо коли немає чітко визначеного балансоутримувача.

На Закарпатті в період із 3 до 17 серпня 2026 року за участі представників ДСНС, Національної поліції та територіальних громад обстежили 1 493 об’єкти. Це становило близько 64% усього фонду. Водночас 833 об’єкти залишалися необстеженими. Отже, навіть масштабна перевірка не завжди охоплює всі укриття, які можуть знадобитися населенню.

У Києві станом на 19 серпня 2026 року перевірили 3 359 із 4 295 об’єктів, що підлягали позаплановим обстеженням. Після перевірки балансоутримувачу передають або надсилають акт із результатами обстеження. Проте сам акт не гарантує, що всі недоліки будуть усунуті в установлені строки.

Результати перевірок свідчать про значну кількість порушень. На Закарпатті до відповідальних посадових осіб застосували 116 заходів адміністративного впливу. У Кременецькому районі Тернопільської області під час комплексних обстежень 45 об’єктів виявили 228 порушень вимог законодавства щодо утримання, облаштування та експлуатації укриттів. Після цього провели 35 контрольних обстежень.

За підсумками контрольних перевірок двох посадових осіб оштрафували за невиконання законних вимог у сфері цивільного захисту. У Чернівецькій області за результатами обстежень склали 52 постанови щодо 139 об’єктів. Такі дані показують, що виявлення проблем має супроводжуватися не лише документуванням, а й реальним контролем за їх усуненням.

Чи можна потрапити в укриття під час тривоги

Навіть справне укриття не виконує свого призначення, якщо воно зачинене або доступ до нього обмежений. Безперешкодний доступ населення є однією з ключових умов безпеки, адже сигнал повітряної тривоги не залишає часу на з’ясування, хто має ключі та де шукати відповідальну особу.

У Сумах у липні 2026 року перевірили 250 об’єктів на предмет доступності. Шістнадцять із них виявилися зачиненими, зокрема два комунальні укриття. Від початку року працівники Національної поліції склали 38 адміністративних матеріалів через недопуск людей до захисних споруд.

Ця проблема має практичний вимір для кожного мешканця. Укриття може бути позначене на карті, перебувати на балансі установи та мати відповідний статус, однак під час атаки людина не зможе скористатися ним через замкнені двері, захаращений прохід або відсутність освітлення. Тому готовність укриття потрібно оцінювати комплексно: за технічним станом, місткістю, санітарними умовами, наявністю вентиляції, освітлення, води та можливістю швидкого доступу.

У Києві обліковується 4 385 об’єктів місткістю понад 2,18 мільйона людей. Серед них 512 сховищ, два протирадіаційні укриття, 47 споруд подвійного призначення, 3 822 найпростіші укриття та два мобільні об’єкти. Із початку 2022 року до фонду столиці включили чотири новозбудовані споруди. Ще шість збудованих укриттів перебували на етапі документального оформлення та взяття на облік.

У Запоріжжі нараховується 626 об’єктів місткістю 135 473 людини. 602 із них визнали готовими, чотири — обмежено готовими, 20 — неготовими. У Києві за наданими даними 115 об’єктів визначили готовими, 206 — обмежено готовими, 191 — неготовим. При цьому столичні показники стосувалися не всіх об’єктів фонду, а формальних захисних споруд і споруд подвійного призначення.

Повну картину щодо стану укриттів у країні сформувати складно, оскільки частина органів влади не надала запитуваних відомостей. Тернопільська міська рада повідомила, що деталізована інформація про перелік об’єктів цивільного захисту належить до службової. Водночас у міськраді зазначили, що її представник бере участь у роботі комісії ДСНС, а укриття комунальних установ після обстежень визначені як готові.

Розслідування «Наша справа» показало: кількість укриттів на папері не може бути головним показником безпеки. Набагато важливіше знати, скільки споруд реально готові прийняти людей, чи проводяться регулярні перевірки, чи усуваються виявлені порушення та чи відкриваються двері під час повітряної тривоги. Саме відповідь на ці питання визначає, наскільки ефективно працює система цивільного захисту в умовах війни.