Стан укриттів цивільного захисту в Україні залишається одним із найболючіших питань воєнного часу. Попри численні перевірки, звіти та обіцянки посадовців виправити недоліки, значна частина захисних споруд досі не відповідає базовим вимогам безпеки. Новий випуск проєкту журналістських розслідувань «Наша Справа» присвячений тому, наскільки реально українці можуть скористатися укриттями під час повітряної тривоги.
Журналістка Марія Гураль проаналізує ситуацію одразу в 19 областях України. У межах розслідування перевіряють не лише формальну наявність укриттів на картах і в офіційних списках, а й те, чи справді ці приміщення доступні для людей у критичний момент. Окрему увагу приділено їхньому технічному стану, відповідності заявленої місткості та можливості безперешкодного потрапляння всередину після оголошення повітряної тривоги.
Результати перевірок виявилися невтішними: порушення зафіксували у 93% обстежених укриттів. Йдеться про широкий спектр проблем — від зачинених входів і відсутності доступу до неналежного санітарного стану, захаращення, несправної вентиляції та невідповідності реальної площі даним, які вказують відповідальні служби.
Що показала перевірка укриттів
Одним із головних питань розслідування стала доступність захисних споруд. У разі ракетної атаки або іншої загрози люди мають лічені хвилини, щоб дістатися безпечного місця. Якщо укриття розташоване в підвалі, але його двері зачинені, ключ знаходиться у невідомої особи або потрапити всередину можна лише через складний обхідний маршрут, така споруда фактично не виконує свого призначення.
Проблема ускладнюється тим, що мешканці часто не мають чіткої інформації про те, хто відповідає за відкриття укриття. На будинках можуть бути відсутні зрозумілі позначки, таблички або інструкції. У деяких випадках люди змушені самостійно з’ясовувати, де саме розташоване приміщення, чи можна ним скористатися та хто повинен забезпечити доступ у нічний час або під час тривоги.
Не менш важливою є відповідність фактичної місткості заявленій. На папері укриття може бути розраховане на десятки або сотні людей, однак на практиці частину приміщення займають старі меблі, будівельні матеріали, комунікаційне обладнання чи побутові речі. Через це вільного простору залишається значно менше, ніж зазначено в офіційних документах.
Для людей із інвалідністю, батьків із маленькими дітьми та літніх громадян доступ до укриттів часто є ще складнішим. Відсутність пандусів, поручнів, належного освітлення і зручного входу перетворює спуск у підвальне приміщення на небезпечне випробування. Формальна наявність укриття не означає, що ним можуть скористатися всі мешканці будинку або району.
Одеса, Харків і Львів: різні міста — схожі проблеми
У центрі уваги випуску — перевірки в Одесі, Харкові та Львові. Ці міста мають різні умови, рівень загроз і особливості міської забудови, проте проблеми з укриттями виявляються подібними. Десь доступ до приміщень обмежений, десь захисні споруди не підготовлені до одночасного перебування великої кількості людей, а десь реальний стан об’єкта не відповідає оптимістичним звітам.
Харків, який регулярно зазнає обстрілів, особливо гостро потребує справних і доступних укриттів. Для його жителів питання не зводиться до зручності чи формального виконання нормативів. Від швидкості доступу до безпечного приміщення може залежати життя. У прифронтових і наближених до фронту регіонах будь-яка затримка, зачинені двері або відсутність необхідних умов створюють додатковий ризик.
В Одесі та Львові ситуація має свої особливості, однак і там мешканці стикаються з проблемами, які не можна ігнорувати. Підземні приміщення можуть використовуватися не за призначенням, бути недостатньо підготовленими або мати обмежений вхід. Такі недоліки стають очевидними саме під час практичної перевірки, коли журналісти або громадяни намагаються скористатися укриттям не в теорії, а в реальних умовах.
Окремо журналістка разом із представниками Офісу Омбудсмана повторно обстежить укриття у Києві. Це дасть змогу з’ясувати, чи були усунуті порушення, виявлені раніше, та чи справді офіційні рекомендації призвели до змін. Повторний контроль важливий, адже після першої перевірки відповідальні органи часто звітують про проведену роботу, але її результат не завжди помітний для тих, хто має користуватися укриттями.
Чи змінюється ситуація після перевірок
Сам факт перевірки не гарантує безпеки. Після виявлення порушень мають бути визначені відповідальні особи, терміни усунення недоліків і джерела фінансування. Необхідно також забезпечити повторний контроль, щоб рекомендації не залишалися лише в документах. Якщо укриття знову опиняється зачиненим, захаращеним або непридатним, це свідчить про відсутність системного підходу.
Питання фінансування також залишається складним. Облаштування укриттів потребує коштів на ремонт, гідроізоляцію, вентиляцію, освітлення, санітарні зони, аварійні виходи та доступність для маломобільних груп. Проте навіть до масштабних реконструкцій можна виконати низку невідкладних завдань: прибрати захаращення, встановити зрозумілі покажчики, організувати цілодобовий доступ і донести до мешканців інформацію про відповідальних осіб.
У Києві також обговорюють встановлення мобільних укриттів. Реалізацію такого проєкту планують розпочати у 2027 році після завершення бюджетних процедур, визначення локацій і передбачення фінансування. Водночас сама перспектива майбутніх мобільних конструкцій не скасовує потреби терміново приводити до ладу ті укриття, які вже існують у житлових будинках, школах, лікарнях, громадських установах і на підприємствах.
На Київщині триває будівництво десятків укриттів у різних районах області. Водночас представники обласної влади наголошують на необхідності пришвидшити роботи та перевірити проблемні об’єкти. Для громад важливо, щоб нові споруди не лише з’являлися у звітах, а й відповідали стандартам, були своєчасно введені в експлуатацію та залишалися доступними для людей у будь-який час.
Історія з 93% порушень показує, що проблема укриттів має не поодинокий, а системний характер. Вона стосується контролю, відповідальності, прозорості та готовності місцевої влади реагувати не після чергової трагедії, а заздалегідь. Укриття — це не формальний пункт у переліку цивільного захисту, а простір, який повинен реально захищати людей.
Розслідування «Наша Справа» дає можливість побачити, що стоїть за офіційними цифрами та обіцянками. Для громадян важливо знати, де вони можуть сховатися, чи відкриють їм двері під час тривоги та чи буде приміщення придатним для перебування. Відповіді на ці питання мають бути чіткими, а виявлені недоліки — усунутими до того, як укриття знадобиться в надзвичайній ситуації.
Освітяни заявляють про затримки зарплат і неповні виплати — Леонов