Спроба українця самостійно відмовитися від статусу військовозобов’язаного через нотаріально оформлену заяву не переконала суд. Другий апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення першої інстанції, яка раніше відмовила чоловікові у позові до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Суд не побачив порушень у діях ТЦК, пов’язаних із веденням військового обліку, формуванням повістки та внесенням інформації про можливе порушення до реєстру «Оберіг».
Громадянин наполягав, що не має статусу військовозобов’язаного, а тому не повинен виконувати вимоги, пов’язані з військовим обліком. Для підтвердження своєї позиції він склав заяву, засвідчив справжність підпису у приватного нотаріуса та направив документ керівнику районного ТЦК рекомендованим листом. Проте сам факт нотаріального посвідчення заяви не змінив його правового статусу та не припинив обов’язків, передбачених законодавством.
Чому нотаріальна заява не скасувала військовий облік
У матеріалах справи зазначалося, що територіальний центр комплектування отримав заяву чоловіка 22 травня 2025 року. У документі він заперечував належність до категорії військовозобов’язаних і фактично вимагав не застосовувати до нього правила військового обліку. Однак дані в реєстрі «Оберіг» продовжували свідчити про те, що громадянин перебуває на військовому обліку.
Суд пояснив, що нотаріус у такій ситуації засвідчує підпис особи або факт оформлення документа, але не може своїм посвідченням припинити права та обов’язки, визначені законом. Нотаріальна заява є волевиявленням громадянина, проте вона не має сили рішення компетентного органу про виключення людини з військового обліку. Так само такий документ не створює автоматичного права на відстрочку, звільнення від військового обов’язку або скасування вже наявних облікових даних.
Для зміни військово-облікового статусу необхідні передбачені законодавством підстави та відповідна процедура. Зокрема, інформація має бути підтверджена офіційними документами, а рішення про взяття на облік, зняття з нього чи виключення ухвалюється уповноваженим органом у межах його повноважень. Одностороння відмова громадянина від статусу військовозобов’язаного не є юридичною підставою для припинення такого статусу.
Апеляційний суд також звернув увагу на те, що наявність незгоди з даними реєстру не звільняє особу від необхідності належним чином оскаржувати їх або подавати документи, які підтверджують помилковість облікової інформації. Якщо громадянин вважає, що його внесли до реєстру безпідставно, він має довести це документально, а не лише повідомити про свою незгоду в нотаріальній заяві.
Як суд оцінив неявку за повісткою
Після отримання заяви чоловік отримав повістку, сформовану через державний реєстр. У грудні 2025 року документ визначив дату явки до ТЦК — 13 січня 2026 року. Метою виклику було уточнення облікових даних. За матеріалами справи, громадянин отримав повістку 30 грудня, однак у визначений день до територіального центру комплектування не прибув.
Під час судового розгляду чоловік не заперечував факт отримання документа, але вважав повістку неналежно оформленою. Він також посилався на те, що не визнає себе військовозобов’язаним, а тому не повинен був виконувати вимогу про явку. Проте суд не визнав ці аргументи достатніми. У повістці були зазначені необхідні відомості, зокрема дата, час і місце прибуття, мета виклику, а також інші реквізити, що дають змогу ідентифікувати документ.
Окремо суд врахував наявність QR-коду, за допомогою якого можна перевірити повістку. Саме по собі формування документа в електронній системі не свідчить про його незаконність. Важливим є те, чи містить повістка обов’язкові дані та чи була вона належним чином доведена до відома адресата.
Громадянин також не надав доказів поважної причини, яка завадила йому прибути до ТЦК у визначений день. Суд наголосив, що незгода з військовим обліком або переконання людини у відсутності відповідного статусу не замінюють документального підтвердження обставин, які можуть виправдати неявку. Якщо особа не може прибути за викликом, вона має повідомити про це уповноважений орган і надати докази причин, що перешкодили явці.
Які наслідки настали після неявки
Після того як чоловік не з’явився за повісткою, територіальний центр комплектування вніс до реєстру «Оберіг» відомості про можливе порушення правил військового обліку. Крім того, ТЦК звернувся до Національної поліції з проханням забезпечити доставлення громадянина для оформлення адміністративних матеріалів.
Позивач вимагав визнати такі дії незаконними, однак суди двох інстанцій не знайшли для цього правових підстав. Вони виходили з того, що виклик був сформований належним чином, факт його отримання підтверджувався матеріалами справи, а поважна причина неявки не була доведена. Відтак внесення відповідної інформації до реєстру та направлення звернення до поліції визнали такими, що відбувалися в межах повноважень ТЦК.
Головний висновок суду полягає в тому, що громадянин не може припинити військовий облік лише шляхом подання власноруч складеної або нотаріально засвідченої заяви. Для зміни статусу потрібні законні підстави, офіційні документи та рішення компетентного органу. До моменту внесення відповідних змін до облікових даних людина зобов’язана виконувати вимоги щодо уточнення інформації та з’являтися за належно оформленими повістками.
Ця справа також демонструє, що оскарження дій територіального центру комплектування потребує конкретних доказів. Самого посилання на особисту позицію, незгоду з нормами військового обліку чи нотаріальне підтвердження підпису недостатньо. Суд оцінює документи, факт їх отримання, зміст повістки, причини неявки та відповідність дій посадових осіб установленій процедурі.
Таким чином, апеляційний суд залишив попереднє рішення без змін. Українець не зміг довести, що його статус військовозобов’язаного було визначено помилково, а дії ТЦК після неявки за повісткою були незаконними. Нотаріальний документ не скасував військовий облік, не звільнив чоловіка від обов’язку уточнити дані та не став підставою для виключення інформації про можливе порушення з реєстру «Оберіг».
Відстрочка до кінця мобілізації: коли вона втратить чинність
Суд скасував штраф ТЦК на 17 тисяч гривень: що вирішили у справі про повістку