Роксолана Мережко
У тимчасово окупованому Маріуполі російська окупаційна адміністрація готує масштабне виселення мешканців приватного сектору. Під загрозою знесення опинилися будинки одразу у двох районах міста — поблизу залізничного вокзалу та в Слобідці-Гавані. За попередніми даними, без власного житла можуть залишитися щонайменше 511 родин.
Йдеться не лише про окремі аварійні споруди чи будинки, зруйновані внаслідок бойових дій. Частина помешкань у цих районах уціліла під час облоги Маріуполя у 2022 році, однак тепер їхні власники зіткнулися з новою загрозою — примусовим звільненням земельних ділянок. Окупаційна влада розглядає ці території як перспективні для подальшої комерційної забудови.
Інформацію про підготовку знесення приватних будинків оприлюднив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко. За його словами, у документах фігурують 511 окремих адрес. Це означає, що під ризиком перебувають щонайменше 511 домогосподарств, хоча фактична кількість людей, яких може торкнутися виселення, ймовірно, є значно більшою.
Які райони Маріуполя опинилися під загрозою
Першою зоною, де планують звільнити земельні ділянки, є приватний сектор неподалік залізничного вокзалу. Ця частина міста має важливе транспортне розташування та розташована близько до центральних районів. Другою територією стала Слобідка-Гавань — район, який також має вигідне розташування та близькість до узбережжя Азовського моря.
Саме привабливе місце розташування, за оцінками спостерігачів, може бути основною причиною інтересу окупаційної адміністрації до приватної забудови. Замість збереження будинків і відновлення житла для місцевих мешканців там можуть реалізувати проєкти нового будівництва, орієнтовані на продаж нерухомості на комерційних умовах.
Для людей, які проживають у цих районах, така перспектива означає втрату не тільки будинку, а й земельних ділянок, господарських споруд, особистих речей та звичного середовища. Багато родин залишалися у Маріуполі навіть під час найтяжчих періодів війни, пережили обстріли та окупацію, а тепер можуть бути позбавлені майна рішеннями адміністрації, яку не обирали.
За словами Андрющенка, окупанти планують використати звільнені території для житлового будівництва, але не як соціальне житло для постраждалих маріупольців. Імовірно, йдеться про комерційні проєкти, доступ до яких для нинішніх мешканців буде обмеженим через високу вартість та особливі умови продажу.
Мешканці чинять спротив виселенню
Власники будинків не погоджуються із запланованим знесенням і вже кілька тижнів намагаються захистити свої помешкання. Люди виступають проти примусового переселення та вимагають врахувати їхні права на нерухомість. Для багатьох мешканців приватного сектору будинок є єдиним майном, яке залишилося після масштабних руйнувань міста.
Однак окупаційна адміністрація, за наявною інформацією, не відмовляється від планів перебудови цих районів. Спротив мешканців не зупинив підготовчі процеси, а ситуація навколо приватного сектору залишається напруженою. Люди побоюються, що рішення про знесення можуть ухвалити без реального обговорення та без належної компенсації.
Особливе занепокоєння викликає повідомлення про залучення до тиску на власників співробітників російської Федеральної служби безпеки. За словами представників української сторони, силовики можуть використовувати погрози та адміністративний тиск, щоб змусити людей добровільно погодитися на виселення. У таких умовах мешканці фактично позбавлені можливості вільно захищати свої права.
Застосування силових структур для вирішення майнових питань свідчить про те, що йдеться не про звичайну реконструкцію міської території. Людей можуть намагатися змусити залишити свої будинки незалежно від їхнього стану, наявності документів та позиції власників. При цьому достовірна інформація про розмір компенсацій, порядок переселення або можливість отримати інше житло наразі відсутня.
Виселення маріупольців і ризик втрати майна
Ситуація у Маріуполі демонструє ширшу проблему, з якою стикаються мешканці тимчасово окупованих територій. Російська адміністрація може використовувати процедури переоформлення нерухомості, визнання житла «безхазяйним» та містобудівні рішення для перерозподілу майна. У результаті законні власники опиняються під загрозою втрати житла, навіть якщо вони мають документи на будинок або землю.
Можливе знесення 511 приватних будинків стане одним із найбільших випадків примусового витіснення цивільних мешканців у післяокупаційному Маріуполі. За кожною адресою стоїть окрема родина, її історія та майно, яке люди намагалися зберегти після руйнування міста. Для частини маріупольців це може бути вже друга втрата домівки — спочатку через бойові дії, а потім через рішення окупаційної влади.
Правозахисники наголошують, що будь-які дії з нерухомістю на тимчасово окупованій території не змінюють законних прав українських власників. Рішення незаконних адміністрацій щодо вилучення, передачі або знесення майна не повинні сприйматися як легітимна зміна права власності. Водночас мешканцям важливо зберігати документи, фотографії будинків, свідчення сусідів та інші докази, які можуть підтвердити їхній зв’язок із нерухомістю.
Поки маріупольці намагаються відстояти свої оселі, окупаційна влада продовжує просувати плани перебудови міста. Під виглядом відновлення та розвитку можуть ухвалюватися рішення, що фактично призведуть до витіснення місцевого населення і передачі цінних земель під комерційні проєкти. У випадку зі Слобідкою-Гаванню та районом залізничного вокзалу йдеться про сотні родин, майбутнє яких залишається невизначеним.