Роксолана Мережко
У центрі Києва відбулася акція протесту, учасники якої вимагали відставки міського голови Віталія Кличка. Люди зібралися біля будівлі Київської міської державної адміністрації та заявили, що столична влада протягом останніх років не дає належної відповіді на низку гострих проблем. Серед основних претензій — підготовка міста до опалювального сезону, недостатня кількість укриттів, стан громадського транспорту, забудова історичних територій і корупційні скандали, пов’язані з представниками міської адміністрації.
Протестувальники використовували гасло «мер чи мародер», наголошуючи, що очікують від керівництва столиці не декларацій, а конкретних рішень. За словами учасників акції, Київ має значні фінансові ресурси, однак мешканці не завжди бачать результат їх використання у повсякденному житті. Йдеться про безпеку містян, стабільну роботу критичної інфраструктури, доступність укриттів і прозорість ухвалення бюджетних рішень.
Які претензії висувають міській владі
Однією з головних тем протесту стала підготовка Києва до холодного періоду. В умовах повномасштабної війни опалювальний сезон для столиці є не лише питанням комфорту, а й важливим елементом цивільної безпеки. Російські атаки по енергетичній інфраструктурі вже неодноразово створювали ризики для стабільного постачання електроенергії, тепла та води. Саме тому кияни очікують від влади чіткої інформації про резервні джерела живлення, готовність тепломереж і плани дій у разі аварій.
Окремо учасники акції критикували міські звіти про готовність комунальних підприємств до опалювального сезону. На їхню думку, формальні показники не завжди відображають реальний стан справ у районах столиці. Людей цікавить, чи зможуть будинки отримувати тепло після пошкодження великих об’єктів, як працюватимуть лікарні та школи, а також наскільки швидко місто зможе реагувати на перебої з електропостачанням.
Ще одна претензія стосується розвитку когенерації та малої генерації. Такі установки дають змогу одночасно виробляти тепло й електроенергію, що особливо важливо для великих міст під час атак на енергосистему. Критики міської адміністрації вважають, що Київ мав би швидше нарощувати відповідні потужності та створювати резерви для окремих мікрорайонів. Натомість у публічному просторі регулярно з’являються заяви про відставання від запланованих показників.
Не менш гостро звучала тема укриттів. Учасники протесту звернули увагу на те, що в різних районах міста мешканці досі мають неоднаковий доступ до безпечних місць під час повітряних тривог. Особливо складною є ситуація біля зупинок громадського транспорту, на жвавих магістралях і в густонаселених кварталах, де люди можуть не встигнути дістатися до стаціонарного укриття.
Раніше в міській адміністрації повідомляли про плани встановлення мобільних укриттів. Водночас заявлена кількість таких споруд, за оцінками критиків, суттєво менша за потреби столиці. Публічно обговорювалося, що до кінця року може бути закуплено лише 14 мобільних укриттів за загальної потреби, яку оцінюють у сотні об’єктів. Така різниця між планами та очікуваннями громади стала одним із приводів для нової хвилі критики.
Кияни також говорили про проблеми громадського транспорту. Серед них — зношеність рухомого складу, перебої в роботі наземного транспорту, складнощі з пересадками під час повітряних тривог і недостатня кількість зрозумілої інформації для пасажирів. На думку активістів, транспортна система столиці має бути пристосована до тривалих кризових ситуацій, коли частина маршрутів може тимчасово не працювати.
До переліку претензій потрапили й питання збереження історичної спадщини. Громадські організації та мешканці Києва неодноразово вимагали більшої уваги до старовинних будівель, заборони хаотичної забудови та відкритого обговорення містобудівних рішень. Протестувальники вважають, що місто повинно розвиватися без знищення архітектурної ідентичності та без ухвалення рішень, які суперечать інтересам територіальної громади.
Корупційні справи та питання відповідальності
Важливе місце в заявах активістів посіли корупційні скандали, пов’язані з чиновниками та колишніми посадовцями КМДА. Зокрема, згадувалася справа, яку в публічному просторі називають «Чисте місто». Серед обвинувачених у ній фігурують колишні заступники міського голови Петро Оленич та Олександр Спасибко. Водночас остаточні висновки щодо вини будь-яких осіб може зробити лише суд, адже сам факт висунення обвинувачень не є доказом вини.
За версією слідства, група осіб могла впливати на ухвалення земельних рішень у столиці. Правоохоронці заявляли про використання схеми, за якої на земельних ділянках реєстрували невеликі споруди, зокрема об’єкти, які умовно називали «туалетами». Надалі це нібито давало можливість оформлювати землю без повноцінних конкурентних процедур і торгів. Саме такі підходи слідство розглядає як можливий механізм незаконного отримання ділянок.
Підготовче засідання у справі у Вищому антикорупційному суді було перенесене через неявку частини обвинувачених. У судовому процесі мають бути з’ясовані обставини справи, позиції сторін та допустимість доказів. Для суспільства ця справа важлива не лише через прізвища фігурантів, а й тому, що вона демонструє масштаб проблеми управління міською землею та комунальним майном.
Активісти вимагають, щоб міська влада не обмежувалася кадровими рішеннями після появи чергового скандалу. Вони наполягають на повному аудиті земельних рішень, відкритості містобудівної документації, контролі за використанням бюджетних коштів і персональній відповідальності посадовців у разі доведених порушень. На думку учасників акції, керівник міста має нести політичну відповідальність за роботу всієї управлінської вертикалі, навіть якщо конкретні епізоди розслідують правоохоронці.
Водночас прихильники міського голови наголошують, що столиця працює в умовах війни, постійних обстрілів і значного навантаження на бюджет. Вони вважають, що оцінювати діяльність міської влади потрібно з урахуванням безпекової ситуації, масштабів руйнувань і необхідності одночасно забезпечувати життєдіяльність Києва та підтримувати оборонні потреби. Представники адміністрації також можуть посилатися на виконані ремонтні роботи, закупівлю техніки й облаштування нових об’єктів цивільного захисту.
Чого вимагають учасники протесту
Під час акції протестувальники закликали до публічного звіту міського голови та керівників ключових департаментів. На їхню думку, такий звіт має містити не лише загальні показники, а й конкретні дані про витрати, строки реалізації проєктів та відповідальних виконавців. Особливу увагу активісти хочуть бачити у звітах щодо укриттів, енергетичної стійкості, ремонту тепломереж і використання коштів на відновлення міської інфраструктури.
Окремою вимогою є прискорення будівництва та облаштування укриттів у місцях масового перебування людей. Йдеться не тільки про встановлення мобільних конструкцій, а й про приведення до належного стану підземних переходів, станцій метро, підвальних приміщень та інших об’єктів, які можуть використовуватися для захисту населення. Містяни очікують, що інформація про місткість і доступність таких місць буде зрозумілою та регулярно оновлюватиметься.
Серед інших пропозицій — посилення громадського контролю за рішеннями Київради, проведення незалежних перевірок комунальних підприємств і відкриті конкурси на керівні посади. Активісти переконані, що прозорість має стосуватися не лише закупівель, а й земельних питань, оренди комунального майна та великих інфраструктурних проєктів.
Чи призведе акція до політичних наслідків для Віталія Кличка, наразі невідомо. Відставка міського голови має відбуватися у визначеному законом порядку, а політичні вимоги протестувальників самі по собі не означають автоматичного припинення повноважень. Водночас масові публічні виступи свідчать про зростання запиту на підзвітність і здатні впливати на порядок денний столичної влади.
Ситуація навколо протесту показує, що мешканці Києва очікують від міської адміністрації більшої відкритості, швидких рішень і зрозумілої комунікації. Для громади важливо знати, як саме місто готується до зими, якими є реальні темпи створення укриттів і хто відповідає за проблеми в роботі комунальних служб. Подальший розвиток подій залежатиме від реакції КМДА, результатів судових процесів і готовності влади враховувати вимоги киян.