Роксолана Мережко
Командувач Національної гвардії України генерал-майор Олександр Півненко заявив, що Україна не повинна залишатися наодинці з російською агресією. За його словами, українські військові вже тривалий час стримують противника, який має значно більші людські та фінансові ресурси. Водночас ціна такого спротиву для держави є надзвичайно високою, адже війна забирає життя молодих українців і послаблює людський потенціал країни.
Півненко наголосив, що наслідки протистояння виходять далеко за межі українського кордону. Російська агресія створює загрозу для всієї Європи, тому питання підтримки України, на його думку, має розглядатися як спільне завдання європейських держав. Йдеться не лише про військову допомогу, а й про усвідомлення масштабу небезпеки та готовність до довгострокової протидії.
Командувач зазначив, що Україна вже багато років протистоїть російській армії. Досвід, отриманий із 2014 року, допоміг українським захисникам підготуватися до повномасштабного вторгнення та ефективніше діяти в умовах великої війни. Однак навіть високий рівень мотивації, професійна підготовка і стійкість суспільства не скасовують проблеми нерівності ресурсів.
Півненко закликав Європу сприймати війну як спільну загрозу
За словами Олександра Півненка, російські плани не обмежуються лише спробами захопити українські території. Саме тому європейським країнам необхідно уважніше оцінювати дії Москви та враховувати можливість подальшого поширення нестабільності. Він підкреслив, що недооцінка противника може створити додаткові ризики для безпеки всього континенту.
Україна не може самостійно захистити Європу від росії, якщо інші держави не долучатимуться до протидії агресії на достатньому рівні. Українські військові щодня стримують армію, яка переважає за чисельністю особового складу та обсягом доступних ресурсів. Проте тривале ведення війни в таких умовах виснажує оборонні можливості та позначається на суспільстві.
Півненко закликав європейців усвідомити, що безпека континенту безпосередньо пов’язана зі здатністю України чинити опір. Допомога Києву, на його думку, є не жестом доброчинності, а внеском у захист спільного простору. Якщо агресор отримає можливість відновити сили та продовжити експансію, наслідки можуть відчути не лише країни, які межують із росією.
Окремо командувач звернув увагу на необхідність системної підтримки української оборони. Йдеться про озброєння, боєприпаси, засоби протиповітряної оборони, безпілотні системи, підготовку військових та розвиток оборонного виробництва. Така підтримка має бути стабільною, оскільки війна не обмежується короткостроковою кризою і потребує стратегічних рішень.
Тривала війна виснажує людський потенціал України
Однією з головних проблем, про яку говорив Півненко, є втрата молодих українців. Війна забирає життя військовослужбовців і цивільних, змінює демографічну структуру країни, змушує мільйони людей залишати свої домівки та відкладає перспективи повноцінного відновлення держави.
Людський потенціал є основою не лише оборони, а й майбутнього розвитку України. Молоді громадяни потрібні державі для роботи, навчання, створення сімей, розвитку економіки, науки та громадського життя. Кожна втрата на фронті має вимір, який виходить за межі бойових дій, адже суспільство втрачає людей, здатних у майбутньому відбудовувати країну.
Командувач зауважив, що українські захисники майже п’ять років стримують масштабну навалу противника, якщо рахувати період від початку повномасштабного вторгнення. При цьому росія зберігає перевагу в чисельності населення, мобілізаційному ресурсі та фінансових можливостях. Україна змушена компенсувати цю нерівність технологічністю, досвідом, мотивацією та ефективністю бойового управління.
Півненко поставив питання, чи змогли б інші країни витримати настільки тривалий тиск ворога, який має перевагу в людських ресурсах. Українське суспільство продемонструвало виняткову стійкість, однак це не означає, що його можливості є безмежними. Тривале протистояння потребує не тільки мужності, а й постійного поповнення ресурсів, відновлення військових підрозділів та турботи про поранених і ветеранів.
Війна також впливає на економічну ситуацію. Значна частина державних коштів спрямовується на оборону, тоді як потреби освіти, медицини, соціального захисту та відновлення інфраструктури залишаються надзвичайно великими. Саме тому міжнародна підтримка дає Україні змогу одночасно продовжувати захист і зберігати функціонування державних інституцій.
Російська армія залишається небезпечним противником
Олександр Півненко застеріг від спроб недооцінювати російську армію. На його думку, противник має значні ресурси, здатен адаптуватися до умов війни та планувати подальші дії. Навіть за наявності серйозних втрат росія продовжує шукати способи посилити тиск на українські позиції, використовувати нові тактики та нарощувати виробництво озброєння.
Небезпека полягає в тому, що росія може сприймати паузи або недостатню рішучість партнерів як можливість для підготовки нових наступальних кроків. Тому європейським країнам важливо не чекати моменту, коли загроза безпосередньо наблизиться до їхніх територій. Посилення оборони, захист критичної інфраструктури та розвиток спільних безпекових механізмів мають відбуватися вже зараз.
Командувач також висловив занепокоєння через можливе поширення війни на інші європейські держави. Він наголосив, що не хотів би, аби бойові дії призвели до нових жертв серед цивільного населення та дітей. Саме тому, за його оцінкою, головним завданням міжнародної спільноти має бути стримування агресора і недопущення розширення конфлікту.
Для Європи підтримка України означає необхідність переглянути власні підходи до оборони. Повномасштабна війна продемонструвала важливість сучасних безпілотних систем, протиповітряної оборони, точного озброєння, розвідки та швидкого виробництва техніки. Країни континенту мають посилювати оборонно-промисловий комплекс і готуватися до тривалих викликів, які створює російська політика.
Заява Півненка є попередженням про те, що українська стійкість не повинна сприйматися як невичерпний ресурс. Україна продовжує захищати себе та європейську безпеку, але для цього потребує надійної і передбачуваної підтримки. Від спільних дій партнерів залежить не лише перебіг нинішньої війни, а й те, наскільки безпечним буде майбутнє всього європейського континенту.
Українські військові вже довели здатність протистояти значно чисельнішому противнику. Однак перемога та тривалий захист держави неможливі без збереження людського потенціалу, технологічного розвитку і міжнародної солідарності. Саме тому заклик командувача Національної гвардії стосується не тільки політичних рішень, а й спільної відповідальності за безпеку Європи.