У Харкові створили новий соціальний простір для маломобільних людей, літніх внутрішньо переміщених осіб та людей з інвалідністю. У спеціально облаштованому відділенні стаціонарного догляду зможуть отримувати допомогу ті, хто через вік, стан здоров’я або наслідки війни потребує постійної підтримки та безпечних умов проживання.
Про відкриття простору розповів міський голова Харкова Ігор Терехов. За його словами, реалізація такого проєкту є важливою для міста, адже Харків продовжує приймати людей, які були змушені залишити свої домівки через бойові дії та окупацію. Частина переселенців має обмежену мобільність, потребує медико-соціального супроводу, допомоги в побуті та цілодобового догляду.
Яким буде новий простір для маломобільних людей
Для потреб літніх переселенців і людей з інвалідністю облаштували приміщення загальною площею 500 квадратних метрів. У ньому передбачені умови для проживання, відпочинку, щоденного догляду та отримання необхідної допомоги. Простір має бути доступним для людей, яким складно самостійно пересуватися або виконувати звичні побутові дії.
Облаштування локації тривало близько шести місяців. За цей час приміщення підготували до роботи, провели ремонт і створили середовище, орієнтоване на потреби людей із різним рівнем мобільності. Йдеться не лише про фізичну доступність будівлі, а й про можливість отримати комплексну підтримку в одному місці.
Організатором проєкту стала гуманітарна організація «Проліска». До реалізації ініціативи також долучилася Харківська міська рада. Постійний догляд за мешканцями нового відділення надаватиме фонд «Я врятований». Фахівці допомагатимуть людям у повсякденних справах, стежитимуть за їхнім станом і забезпечуватимуть необхідний супровід.
Такий формат особливо важливий для літніх переселенців, які часто залишаються без підтримки родичів. Через війну сім’ї могли розділитися, а звичне коло допомоги — зникнути. Для людини похилого віку або людини з інвалідністю переїзд до іншого міста нерідко означає не лише зміну місця проживання, а й необхідність заново організовувати лікування, харчування, побут і спілкування.
Скільки переселенців проживає в Харкові
Нині в Харкові перебувають близько 226 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Серед них — жителі громад, які постраждали від бойових дій або залишаються небезпечними для проживання. Зокрема, у місті знаходяться люди з Куп’янська та Слов’янська.
Для Харкова, який сам регулярно зазнає російських атак, прийом такої кількості переселенців є значним навантаженням. Місту доводиться одночасно забезпечувати базові потреби своїх жителів і підтримувати людей, які втратили житло, роботу, майно або можливість повернутися додому. Особливої уваги потребують громадяни, які не можуть самостійно подбати про себе.
Новий простір має частково відповісти на цю потребу. Він дає змогу організувати стаціонарний догляд у більш пристосованих умовах, ніж тимчасове розміщення у звичайних місцях для проживання переселенців. Для маломобільних людей важливими є доступні входи, зручне планування приміщень, можливість пересуватися без зайвих перешкод і постійна присутність працівників, які можуть надати допомогу.
Водночас один об’єкт не може повністю розв’язати проблему соціального догляду. Потреба в таких послугах зростає, оскільки війна впливає на людей різного віку, а кількість громадян, які потребують підтримки, збільшується. Тому створення подібних просторів має бути системним і довгостроковим.
Терехов закликав посилити державну підтримку
Ігор Терехов наголосив, що проєкти для маломобільних людей і переселенців потребують участі держави. За його словами, міські бюджети не здатні самостійно покрити всі витрати, пов’язані з ремонтом приміщень, закупівлею обладнання, оплатою роботи персоналу та подальшим утриманням соціальних об’єктів.
«Потрібно на державному рівні ухвалити певне рішення, певні програми. Жодна міська рада не може витримати фінансового навантаження. Потрібно створити спеціальні умови», — зазначив міський голова Харкова.
За інформацією мера, на ремонт і підготовку нового простору витратили 14 мільйонів гривень. Ця сума охоплює роботи, необхідні для перетворення приміщення на місце, придатне для проживання та догляду за людьми з обмеженою мобільністю. Однак після завершення ремонту фінансування не припиняється: заклад потребуватиме постійних витрат на персонал, комунальні послуги, харчування, медичний супровід і технічне обслуговування.
Міська влада вважає, що подальша підтримка таких ініціатив має бути закріплена в окремих державних програмах. Це дозволило б створювати нові відділення стаціонарного догляду не лише в Харкові, а й в інших містах, які приймають внутрішньо переміщених осіб. Окремі програми могли б передбачати фінансування доступного ремонту, закупівлю спеціального обладнання, підготовку персоналу та розвиток соціальних послуг.
Відкриття простору для маломобільних людей є прикладом того, як гуманітарні організації та місцева влада можуть спільно реагувати на наслідки війни. Для його мешканців це не просто відремонтоване приміщення, а можливість отримати безпечне місце проживання, професійний догляд і людське ставлення. Для міста — важливий крок до створення доступної соціальної інфраструктури, яка враховує потреби літніх людей, людей з інвалідністю та переселенців.
У Харкові наголошують, що підтримка найбільш вразливих категорій населення залишається одним із ключових завдань. Поки триває війна, попит на доступне житло, стаціонарний догляд і соціальний супровід лише зростатиме. Саме тому подібні простори мають розвиватися, а допомога людям, які потребують особливих умов, — бути частиною спільної політики держави, громад і благодійних організацій.
Лубінець: після війни Україна матиме близько 6 мільйонів ветеранок і ветеранів