Шабунін про «глуху» СБУ, Галущенка та вплив Комарницького на Київ

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін в інтерв’ю Radio NV порушив одразу кілька резонансних тем, пов’язаних із роботою українських правоохоронних органів, колишнім міністром енергетики Германом Галущенком і впливом бізнесових груп на ухвалення рішень у Києві. У центрі розмови опинилися можливе фінансування навчання дітей ексміністра, діяльність тилових підрозділів Служби безпеки України та збереження політичного й адміністративного впливу колишнього депутата Київради Дмитра Комарницького.

За словами Шабуніна, суспільство має право отримати чіткі відповіді на питання, які виникли навколо фінансових зв’язків представників української влади та осіб, пов’язаних із міжнародними схемами торгівлі російською нафтою. Йдеться, зокрема, про Віктора Артемова, якого публічно називають міжнародним контрабандистом російської нафти. Водночас усі озвучені твердження потребують належної перевірки компетентними органами, документального підтвердження та оцінки в межах кримінального процесу.

Питання до оплати навчання дітей Германа Галущенка

Одним із ключових епізодів інтерв’ю стала тема оплати навчання дітей Германа Галущенка. Віталій Шабунін заявив про можливе використання коштів, які могли походити від Віктора Артемова. Для суспільства ця історія важлива не лише через особисті витрати колишнього урядовця, а й через потенційний конфлікт інтересів та ризик залежності посадовців від людей, здатних фінансувати дорогі освітні й побутові потреби.

Навчання дітей за кордоном або в престижних освітніх закладах саме по собі не є порушенням. Проте принципове значення має походження коштів, їхнє декларування та наявність або відсутність будь-яких зустрічних зобов’язань. Якщо фінансування справді здійснювалося третьою особою, суспільство очікує пояснення: у якому форматі це відбувалося, чи були укладені відповідні договори, чи відображалися такі витрати у фінансових документах і чи мав отримувач коштів службові контакти з благодійником.

Прозорість у таких випадках є питанням національної безпеки. Особливо тоді, коли йдеться про людей, які працювали в енергетичному секторі. Українська енергетика залишається стратегічною галуззю, а будь-які неформальні зв’язки її керівників із представниками тіньового бізнесу можуть створювати ризики для державних рішень, міжнародної репутації та довіри партнерів.

Важливо, щоб перевірка таких відомостей не перетворювалася на політичну кампанію. Необхідні незалежне розслідування, аналіз банківських операцій, перевірка декларацій і встановлення реального ланцюга походження коштів. Лише після цього можна робити висновки про наявність або відсутність порушень.

Чому Шабунін говорить про «глуху» тилову частину СБУ

Окрему увагу в інтерв’ю було приділено роботі тилової частини СБУ. Шабунін охарактеризував її як «глуху», натякаючи на відсутність належної реакції на інформацію, яка може свідчити про корупційні ризики або незаконні фінансові зв’язки. Такі оцінки стосуються не всієї Служби безпеки України, а конкретного напряму та його здатності реагувати на виклики, що виникають за межами безпосередньої роботи на передовій.

Тилові підрозділи під час війни виконують не менш важливу функцію, ніж оперативні групи. Вони відповідають за закупівлі, логістику, матеріальне забезпечення, контроль ресурсів і запобігання проникненню корупційних схем у державні структури. Якщо відомство не реагує на публічні сигнали, це породжує підозри щодо вибірковості правозастосування та створює враження безкарності для впливових осіб.

Критика СБУ в цьому контексті має стати підставою не для тиску на слідчих, а для внутрішньої перевірки. Громадськість повинна розуміти, чи реєструвалися відповідні матеріали, які органи мають юрисдикцію у справі та чому процесуальні рішення могли не ухвалюватися тривалий час. Відкритість, наскільки це дозволяє закон і вимоги воєнного стану, могла б зняти частину суспільної напруги.

Для правоохоронної системи принципово важливо демонструвати однаковий підхід до всіх фігурантів — незалежно від посади, зв’язків або доступу до впливових політичних середовищ. Зволікання з перевіркою резонансних заяв лише посилює недовіру та створює простір для маніпуляцій.

Дмитро Комарницький і вплив на рішення у Києві

Ще одна тема, яку порушив Віталій Шабунін, стосується Дмитра Комарницького — колишнього депутата Київради та бізнесмена. За оцінкою голови Центру протидії корупції, навіть після втрати формального статусу політичний діяч може зберігати вплив на рішення у столиці. У таких випадках важливо розрізняти офіційні повноваження та неформальні механізми впливу, що можуть реалізовуватися через ділові контакти, лояльних посадовців або мережу пов’язаних компаній.

Київ володіє значними земельними, бюджетними та інфраструктурними ресурсами. Тому будь-які підозри щодо кулуарного ухвалення рішень у столиці мають отримувати належну оцінку. Йдеться про містобудівні проєкти, оренду комунального майна, розподіл земельних ділянок, проведення тендерів і призначення керівників підприємств. Якщо рішення приймаються неформальними групами, це зменшує конкуренцію, шкодить міському бюджету та підриває довіру мешканців.

Вплив у політиці не завжди вимірюється посадою. Людина може не обіймати офіційної посади, але залишатися учасником переговорів, посередником або радником для чиновників. Саме тому під час оцінки можливих корупційних ризиків важливо аналізувати не лише формальні документи, а й реальні зв’язки між політиками, бізнесом та органами місцевого самоврядування.

Заяви про збереження впливу Дмитра Комарницького також потребують доказової бази. Необхідно встановити, чи має він безпосередній стосунок до конкретних рішень, чи отримують пов’язані з ним структури економічні переваги та чи існують ознаки узгоджених дій. Без цього публічні звинувачення можуть залишитися лише політичними оцінками.

Сукупність питань, озвучених у розмові Віталія Шабуніна, демонструє ширшу проблему української політики — недостатню прозорість зв’язків між державними службовцями, силовими структурами та великим бізнесом. Суспільство очікує не тільки гучних заяв, а й конкретних процесуальних кроків: перевірок, аудитів, пояснень посадовців і, за наявності підстав, відкриття кримінальних проваджень.

Історії, пов’язані з Германом Галущенком, Віктором Артемовим, тиловими підрозділами СБУ та Дмитром Комарницьким, мають розглядатися виключно на основі фактів. Для держави, яка протистоїть зовнішній агресії, критично важливо не допустити ситуації, коли вплив, гроші або особисті контакти стають важливішими за закон. Саме тому незалежне розслідування та публічна підзвітність залишаються головними інструментами відновлення довіри до влади й правоохоронної системи.