У ЄС б’ють на сполох через тиск на НАБУ і САП та закликають реформувати СБУ

Європейська інтеграція України залежить не лише від ухвалення нових законів, а й від здатності держави забезпечувати незалежність органів, які протидіють корупції. Саме тому питання роботи антикорупційної інфраструктури залишається одним із ключових у діалозі Києва з Європейським Союзом. У проєкті щорічного звіту Єврокомісії щодо прогресу України на шляху до вступу в ЄС зазначається, що загалом антикорупційна система країни залишалася ефективною, а Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура працювали незалежно й результативно.

Єврокомісія відзначила роботу НАБУ і САП

Оцінка Єврокомісії має важливе політичне значення, адже НАБУ і САП є центральними елементами української антикорупційної системи. Їхнє завдання полягає у виявленні, розслідуванні та супроводі справ щодо корупційних злочинів, особливо коли йдеться про високопосадовців, значні державні ресурси або зловживання владою.

У документі наголошується, що ці установи продовжували виконувати свою роботу попри складні умови, спричинені повномасштабною війною, високим суспільним запитом на справедливість і значним навантаженням на державні органи. Незалежність НАБУ та САП розглядається європейською стороною як одна з передумов довіри до українських реформ. Для партнерів важливо, щоб антикорупційні розслідування не залежали від політичної кон’юнктури, адміністративного тиску чи особистих інтересів представників влади.

Водночас позитивна оцінка не означає, що всі проблеми вирішені. Єврокомісія звертає увагу на ризики, які можуть послабити антикорупційну систему. Серед них — спроби обмежити автономність спеціалізованих органів, втручання у їхню діяльність і створення умов, за яких резонансні справи можуть втрачати перспективу. Для України це означає необхідність не лише зберігати досягнутий рівень незалежності, а й закріплювати його на законодавчому та інституційному рівнях.

Незалежність НАБУ і САП є принциповою вимогою не тільки Брюсселя, а й українського суспільства. Громадяни очікують, що однакові правила діятимуть для всіх — незалежно від посади, політичного впливу чи наближеності до владних кабінетів. Саме результативні розслідування та невідворотність покарання можуть посилити довіру до держави й показати міжнародним партнерам, що реформи в Україні мають практичний, а не декларативний характер.

Тиск на антикорупційні органи викликає занепокоєння

Окрему увагу в європейському підході привертає будь-який тиск на НАБУ і САП. Йдеться не лише про пряме втручання у конкретні розслідування. Не менш небезпечними можуть бути кадрові рішення, зміни процедур, публічні кампанії дискредитації або спроби звузити повноваження органів через законодавчі механізми.

У демократичній державі правоохоронні структури мають діяти в межах закону, але водночас бути захищеними від політичного контролю. Парламентський нагляд, судовий контроль і прозорі процедури є необхідними, проте вони не повинні перетворюватися на інструмент блокування розслідувань. Саме баланс між підзвітністю та незалежністю визначає, наскільки ефективно працює антикорупційна модель.

Європейські партнери очікують від України чітких гарантій для спеціалізованих органів. Це стосується стабільного фінансування, відкритого добору керівників, захисту працівників від незаконного впливу та можливості самостійно ухвалювати процесуальні рішення. Будь-які зміни у цій сфері мають проходити публічне обговорення й відповідати європейським стандартам верховенства права.

Для української влади сигнал Єврокомісії є своєрідним нагадуванням: навіть виправдані міркування безпеки або надзвичайні обставини не можуть бути підставою для згортання антикорупційних гарантій. Воєнний стан створює додаткові виклики, але водночас посилює потребу в контролі за використанням бюджетних коштів, оборонними закупівлями та рішеннями посадовців.

Реформа СБУ залишається частиною євроінтеграційного порядку денного

Ще одним важливим напрямом, на який звертають увагу європейські партнери, є реформування Служби безпеки України. Сучасна СБУ має зосереджуватися передусім на контррозвідувальній діяльності, протидії тероризму, захисті державності та боротьбі з загрозами національній безпеці. Водночас дублювання функцій інших правоохоронних органів або надмірне залучення спецслужби до економічних і корупційних справ може створювати ризики для бізнесу та прав людини.

Реформа СБУ передбачає чітке розмежування повноважень, посилення цивільного контролю, прозорі правила роботи та відмову від невластивих спецслужбі функцій. Такий підхід має зробити діяльність Служби безпеки більш зрозумілою для суспільства й одночасно підвищити її ефективність у протидії російській агресії.

Європейська оцінка не означає вимоги послабити безпековий сектор. Навпаки, йдеться про його професіоналізацію та концентрацію на ключових загрозах. Сильна спецслужба повинна мати достатні інструменти для захисту держави, але ці інструменти мають застосовуватися під контролем закону, суду та демократичних інституцій.

Успішне реформування СБУ також допоможе уникнути конфліктів між різними правоохоронними органами. Коли повноваження чітко розподілені між Службою безпеки, НАБУ, САП, Державним бюро розслідувань та іншими структурами, зменшується ризик конкуренції, дублювання слідчих дій і використання силових ресурсів у політичних цілях.

Подальший рух України до ЄС оцінюватиметься не лише за кількістю ухвалених законів, а й за реальними результатами їх виконання. Європейські партнери очікують, що антикорупційні органи збережуть незалежність, а реформа СБУ відбуватиметься послідовно та з урахуванням стандартів демократії. Для Києва це можливість продемонструвати зрілість державних інституцій і довести, що боротьба з корупцією, захист прав людини та національна безпека можуть посилювати одне одного.

Збереження ефективності НАБУ і САП, недопущення тиску на їхню роботу та модернізація СБУ мають стати спільними пріоритетами влади, парламенту й громадянського суспільства. Саме від цих рішень значною мірою залежатиме довіра українців, підтримка міжнародних партнерів і темп подальшого наближення країни до членства в Європейському Союзі.