Зоряна Білокрай
Державний секретар США Марко Рубіо прокоментував ситуацію з доступом України до супутникового зв’язку Starshield — військової версії системи Starlink. За його словами, українська сторона наразі не має можливості користуватися цим сервісом, однак рішення про обмеження доступу, за твердженням американського посадовця, не ухвалював Білий дім.
Заява Рубіо привернула увагу через важливість супутникового зв’язку для українських сил оборони. У сучасній війні такі технології використовують не лише для забезпечення комунікації між підрозділами, а й для координації операцій, передачі даних, навігації та підтримки безпілотних систем. Саме тому питання доступу до захищених супутникових мереж має не тільки технічне, а й безпосереднє політичне значення.
Що саме заявив Марко Рубіо
Під час спілкування з журналістами держсекретар США зазначив, що Starshield працює в межах контракту зі збройними силами Сполучених Штатів. Водночас він наголосив, що ця система, за його словами, не має прямого зв’язку з Україною як окремою стороною домовленостей.
Рубіо підтвердив, що Київ зацікавлений в отриманні доступу до Starshield. Він пояснив, що українська сторона просила використовувати систему, зокрема, для завдання ударів по цілях у глибині російської території. Водночас американський посадовець заявив, що наразі такого доступу Україна не має.
«Я знаю, що Україна хоче отримати доступ до Star Shield. Зараз вона не має доступу до Star Shield. Україна запитувала доступ до цієї системи, щоб завдавати ударів углиб території росії. Наразі вона не має до неї доступу», — сказав Марко Рубіо.
Окремо держсекретар підкреслив, що Білий дім не видавав наказу про обмеження доступу України до Starlink. Таким чином, його слова вказують на можливу відмінність між загальнодоступною супутниковою мережею Starlink і військовим сервісом Starshield. Попри схожість назв, ці системи можуть мати різні умови використання, власників контрактів, рівні захисту та правила доступу.
Чим Starshield відрізняється від Starlink
Starlink — це супутникова система зв’язку, яка забезпечує доступ до інтернету через мережу супутників на низькій навколоземній орбіті. В Україні її використовують для підтримки роботи державних установ, підприємств, критичної інфраструктури та військових підрозділів. Перевагою системи є можливість забезпечувати зв’язок у районах, де наземні мережі пошкоджені або недоступні.
Starshield позиціонується як спеціалізована платформа для потреб оборони та державного сектору. Вона може передбачати додаткові засоби захисту інформації, інтеграцію з військовими системами, окремі вимоги до управління мережею та суворіший контроль за користувачами. Тому наявність доступу до Starlink автоматично не означає можливості користуватися Starshield.
Ця різниця важлива для розуміння слів Рубіо. Його заява не обов’язково означає повне припинення роботи всіх супутникових терміналів, які використовуються в Україні. Йдеться саме про відсутність доступу до конкретної військової версії системи. Водночас без додаткових пояснень складно визначити, які саме технічні можливості маються на увазі та на якому рівні вони були доступні українській стороні раніше.
Окрему увагу привертає формулювання щодо наказу з боку Білого дому. Рубіо фактично відокремив позицію президентської адміністрації від рішення, через яке Україна не має доступу до Starshield. Це може свідчити про те, що обмеження пов’язані з умовами контракту, політикою компанії, рішеннями американського оборонного відомства або іншими процедурами, які не оформлювалися як окрема вказівка Білого дому.
Яке значення це має для України
Для України супутниковий зв’язок залишається важливим елементом стійкості під час повномасштабної війни. Він дає змогу підтримувати обмін інформацією навіть у випадках пошкодження мобільних мереж, перебоїв з електропостачанням або руйнування наземної інфраструктури. Крім того, супутникові канали використовуються для роботи командних пунктів, логістики, координації підрозділів і забезпечення цивільних служб.
Водночас питання використання таких систем для ударів по військових об’єктах за межами України є значно чутливішим. Надання доступу до спеціалізованої військової мережі може бути пов’язане з рішеннями щодо дальності застосування озброєння, контролю за передачею даних і відповідальністю за наслідки операцій. Саме тому Сполучені Штати можуть розглядати Starshield не лише як засіб зв’язку, а як частину ширшої системи військової підтримки.
Заява Марко Рубіо також демонструє, наскільки складною є система ухвалення рішень у сфері технологічної та оборонної допомоги. Навіть якщо Білий дім не видавав прямої заборони, доступ до певного сервісу може регулюватися контрактними умовами або внутрішніми правилами постачальника. Через це публічні заяви політиків і фактичні технічні можливості партнерів інколи не збігаються повністю.
Наразі залишається невідомим, чи може Україна отримати доступ до Starshield у майбутньому та які умови для цього висуватимуться. Також не зрозуміло, чи йдеться про тимчасове обмеження, відсутність окремої угоди або принципову позицію щодо використання системи для операцій на території росії. Подальші роз’яснення американської сторони могли б допомогти відокремити політичні рішення від технічних і контрактних обставин.
Отже, головний висновок із заяви Рубіо полягає в тому, що Україна наразі не має доступу до Starshield, але американський держсекретар заперечує, що таке обмеження було запроваджене прямим наказом Білого дому. Ця позиція залишає відкритими питання про те, хто саме ухвалив рішення, якими були його мотиви та чи може ситуація змінитися надалі.