Романенко: як захистити мости та ефективніше протидіяти балістиці

Авіаексперт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко в інтерв’ю Radio NV розповів про особливості російського обстрілу України в ніч проти 7 жовтня, можливі підходи до захисту мостів у Києві та перспективи використання системи радіоелектронної боротьби «Ліма» для протидії балістичним ракетам, зокрема російським «Кинджалам».

За словами експерта, сучасні комбіновані атаки росії будуються так, щоб одночасно перевантажувати українську систему протиповітряної оборони. Для цього противник може застосовувати ударні безпілотники, крилаті ракети, а також засоби ураження, які мають високу швидкість і складну траєкторію польоту. Поєднання різних типів цілей змушує оборонців розподіляти ресурси між великою кількістю напрямків, а також швидко визначати, які об’єкти є пріоритетними.

Особливу небезпеку становить балістика. Балістичні ракети рухаються з дуже високою швидкістю, а на окремих етапах польоту можуть змінювати параметри руху. Через це час на виявлення, супровід і перехоплення такої цілі є вкрай обмеженим. Для захисту від балістичних ракет недостатньо лише загального спостереження за повітряним простором. Потрібні потужні радари, автоматизовані системи управління, сучасні перехоплювачі та добре підготовлена мережа пунктів, здатних працювати в єдиному інформаційному полі.

Чому захист мостів є складним завданням

Мости мають стратегічне значення для Києва та інших великих міст. Вони забезпечують переміщення людей, техніки, вантажів і аварійних служб, а тому потенційно можуть розглядатися противником як важливі цілі. Водночас міст є масштабною, відкритою та практично нерухомою конструкцією, яку неможливо повністю приховати або перемістити. Саме ця особливість робить його захист складнішим, ніж оборону окремої будівлі чи мобільного об’єкта.

Валерій Романенко звертає увагу, що ефективна оборона мостів не повинна обмежуватися встановленням одного засобу протиповітряної оборони поблизу споруди. Необхідний комплекс заходів, до якого входять виявлення загроз на значній відстані, прикриття підходів до міста, розосередження засобів ППО та створення кількох рубежів захисту. Така система має працювати за принципом взаємного доповнення: якщо один рівень не зміг знищити ціль, наступний повинен отримати достатньо часу та інформації для її перехоплення.

Значну роль може відігравати маскування критичних елементів, обмеження доступу до технічної інформації, посилення охорони прилеглої інфраструктури та постійний контроль за повітряною обстановкою. Водночас маскування не може замінити протиракетну оборону, адже великі транспортні споруди все одно залишаються помітними для супутникової розвідки й інших засобів спостереження. Тому основний акцент має бути зроблений на ранньому попередженні та багаторівневому перехопленні.

Для мостів у столиці важливо також враховувати ризик уламкових пошкоджень. Навіть якщо ракета не влучає безпосередньо в конструкцію, падіння уламків може пошкодити дорожнє полотно, комунікації, освітлення, системи контролю руху або опори. Через це захист має передбачати не тільки знищення повітряних цілей, а й швидке відновлення роботи об’єкта після можливої атаки. Йдеться про резервні маршрути, підготовлені ремонтні бригади, запас матеріалів і чіткі алгоритми перекриття та відкриття руху.

Роль радіоелектронної боротьби у протидії «Кинджалам»

Окремо експерт оцінює можливості системи РЕБ «Ліма», яку розглядають як один із засобів протидії російським балістичним ракетам. Радіоелектронна боротьба традиційно асоціюється з придушенням каналів управління безпілотниками, навігаційних сигналів і засобів зв’язку. Проте розвиток технологій розширює спектр завдань, які можуть виконувати такі комплекси. Їхнє застосування потенційно дозволяє ускладнювати роботу бортових систем наведення та знижувати точність удару.

Водночас РЕБ не є універсальною заміною кінетичній протиповітряній обороні. Балістичні ракети мають високу швидкість, короткий час підльоту та складну систему навігації. Ефективність радіоелектронного впливу залежить від конкретної модифікації ракети, висоти й траєкторії польоту, особливостей її бортового обладнання та умов застосування. Тому систему «Ліма» доцільно розглядати як частину загальної оборонної архітектури, а не як окремий засіб, здатний самостійно закрити весь напрямок.

Поєднання РЕБ із радарами, засобами радіотехнічної розвідки та системами протиракетної оборони може підвищити шанси на захист критичної інфраструктури. РЕБ здатна створювати для противника додаткові труднощі, а комплекси перехоплення отримують можливість працювати в умовах, коли траєкторія або точність наведення ворожої ракети порушені. Проте остаточний результат залежить від узгодженості всіх елементів і швидкості передачі даних між ними.

У сучасній війні важливо не лише мати окремі зразки техніки, а й забезпечити їхню інтеграцію. Радар повинен своєчасно виявити загрозу, командна система — правильно її класифікувати, засіб РЕБ — вплинути на доступні канали навігації чи управління, а протиракетний комплекс — здійснити перехоплення. Якщо хоча б одна ланка працює із затримкою, загальна ефективність оборони знижується.

Як підвищити стійкість Києва до ракетних атак

Захист столиці від балістичних і комбінованих ударів потребує довгострокової стратегії. Йдеться про нарощування кількості сучасних засобів ППО, розвиток систем раннього попередження, посилення радіолокаційного контролю та створення резервних пунктів управління. Не менш важливими є мобільність оборонних підрозділів і здатність швидко змінювати їхнє розташування, щоб противник не міг легко визначити структуру захисту.

Для мостів це означає формування окремих планів оборони, у яких враховуються різні сценарії атаки. Потрібно оцінювати не тільки пряме влучання ракети, а й можливе ураження під’їздів, транспортних розв’язок, енергетичних об’єктів та інших вузлів, від яких залежить робота переправи. Окрему увагу слід приділяти цивільній безпеці: своєчасному оповіщенню населення, організації укриттів, управлінню транспортними потоками та недопущенню паніки.

Експертне обговорення захисту мостів і протидії «Кинджалам» демонструє, що Україна стикається не з одиничною проблемою, а з комплексним викликом. Росія намагається використовувати швидкість, масованість і різноманітність засобів ураження, щоб виснажувати українську оборону. У відповідь необхідні технологічна перевага, розосередження ресурсів, точна координація та постійне вдосконалення тактики.

Система «Ліма», інші комплекси РЕБ, радари та протиракетні засоби можуть посилити захист Києва лише за умови спільної роботи в межах єдиної мережі. Саме багаторівнева оборона, поєднання активних і пасивних заходів та підготовка інфраструктури до швидкого відновлення здатні зменшити наслідки майбутніх атак і забезпечити стабільність роботи міста навіть в умовах тривалих ракетних обстрілів.